Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Член Вищої ради правосуддя Ігор Артеменко взяв участь у роботі семінару для голів судів Одеської області на тему «Роль голови суду у забезпеченні дотримання вимог антикорупційного законодавства», який відбувся 23–24 січня 2020 року.
Мета семінару – набуття учасниками необхідних навичок та знань щодо дотримання вимог антикорупційного законодавства та зміцнення суддівської доброчесності у судах. Голови судів обговорять практичні аспекти дотримання вимог антикорупційного законодавства з огляду на положення Висновку № 21 Консультативної ради європейських суддів «Запобігання корупції серед суддів», досвід голови суду з Канади, міжнародне та національне законодавство України та практику його застосування, Кодекс суддівської етики.
Планується, що використання знань та навичок, набутих під час семінару, дасть змогу головам судів визначати корупційні ризики у суддівському середовищі та запобігати їм; покращити розуміння ролі голови суду у дотриманні вимог антикорупційного законодавства в судах та виконанні цієї функції; спілкуватися із суддями у спосіб, що сприятиме зміцненню суддівської доброчесності; створювати в суді атмосферу, яка сприятиме забезпеченню суддівської доброчесності; підтримувати керівника апарату суду в забезпеченні доброчесності працівників апарату суду.
З вітальним словом до учасників семінару звернулися голова Одеського регіонального відділення Національної школи суддів України Валерій Левенець, голова Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області Тарас Лукаш, член Вищої ради правосуддя Ігор Артеменко, голова Апеляційного суду провінції Британська Колумбія, Апеляційного суду провінції Юкон, Канада, Роберт Бауман та керівник Українсько-канадського Проекту підтримки судової реформи Любомир Маркевич.
Модератори першого дня роботи семінару Роберт Бауман і Любомир Маркевич провели експрес-опитування учасників та «мозковий штурм», під час якого учасники мали дати визначення поняття корупції в судовій владі та окреслити перелік ситуацій корупції в судах.
Під час семінару обговорено такі теми: вимоги українського антикорупційного законодавства щодо суддів, а також щодо працівників апарату суду та помічників суддів; роль голови суду у запобіганні та протидії корупції на прикладі України та Канади; здійснено аналіз Висновку № 21 Консультативної ради європейських суддів «Запобігання корупції серед суддів» та презентовано досвід Канади у сфері запобігання корупції.
Зокрема, член Вищої ради правосуддя Ігор Артеменко у доповіді «Корупційні правопорушення як підстава дисциплінарної відповідальності» зупинився на ролі Вищої ради правосуддя у формуванні доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів. Нагадав, що відповідно до статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Відповідно до положень статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами дисциплінарної відповідальності судді є, зокрема: неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції; зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку; допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна; визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом.
Доповідач наголосив на особливостях попередньої перевірки дисциплінарних скарг щодо дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 9–12, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (питання доброчесності). Зокрема, розповів про повноваження члена Дисциплінарної палати – доповідача, який здійснює попередню перевірку дисциплінарної скарги, та про підходи до тлумачення поняття «наявність/відсутність відомостей про ознаки дисциплінарного проступку». Також вказав на проблемні питання попередньої перевірки дисциплінарних скарг щодо дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме непідтвердження суддею законності джерела походження майна. Зокрема, зазначив, що підтвердження законності джерела походження майна належить до компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції та що висновок НАЗК не є рішенням про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
«Перевірка декларацій не належить до повноважень Вищої ради правосуддя, а є виключно повноваженням НАЗК. За відсутності відповідного висновку ВРП відмовляє у відкритті дисциплінарного провадження. Така позиція є незмінною та загальною щодо всіх звернень, що надходять до Вищої ради правосуддя», – наголосив Ігор Артеменко.
Ігор Артеменко навів статистичну інформацію щодо рішень, прийнятих Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя у 2018–2019 роках, про відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Так, з підстав недотримання вимог частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» протягом зазначеного періоду відкрито 89 справ, 80 з яких – з підстав декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді. За результатами розгляду дисциплінарних справ 6 суддів притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Також доповідач нагадав, що відповідно до статті 25 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зокрема суддям, забороняється: займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України; входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Статтею 114 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя звільняється з посади у разі порушення ним вимог щодо несумісності за рішенням, ухваленим Вищою радою правосуддя.
Ігор Артеменко поінформував, що протягом 2018 року до ВРП надійшло 34 справи щодо несумісності, протягом 2019 року – 26 таких справ.
За результатами розгляду зазначених справ 47 скарг залишено без розгляду та повернуто заявнику ухвалою члена ВРП, 1 скаргу залишено без розгляду та повернуто заявнику ухвалою Дисциплінарної палати, 4 скарги залишено без розгляду та закрито справу щодо несумісності судді, у 4 випадках визнано відсутність порушень суддею вимог щодо несумісності, в 1 справі прийнято рішення про звільнення судді з посади на підставі рішення Верховного Суду, 2 матеріали перебувають на розгляді Вищої ради правосуддя.
Джерело: Вища рада правосуддя
_03_03.png)
