Відбулася підсумкова конференція Проекту Ради Європи «Підтримка України у виконанні рішень Європейського суду з прав людини»

Члени Вищої ради правосуддя взяли участь у підсумковій конференції Проекту Ради Європи «Підтримка України у виконанні рішень Європейського суду з прав людини»

18 жовтня 2019 року член Вищої ради правосуддя, секретар Третьої Дисциплінарної палати Лариса Швецова та член ВРП Наталія Краснощокова взяли участь у підсумковій конференції Проекту Ради Європи «Підтримка України у виконанні рішень Європейського суду з прав людини».

Мета заходу – поінформувати українську владу, громадянське суспільство, міжнародні організації та навчальні заклади про основні цілі та результати реалізації Проекту Ради Європи «Підтримка України у виконанні рішень Європейського суду з прав людини», а також обговорити з учасниками досягнуті Проектом результати та можливі подальші кроки.

До участі у заході також були запрошені судді та представники Верховного Суду, представники Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України, Офісу Президента України, юридичних навчальних закладів, громадянського суспільства та міжнародних організацій, представники та експерти Ради Європи.

Від секретаріату Вищої ради правосуддя у заході взяв участь начальник відділу міжнародного співробітництва секретаріату Вищої ради правосуддя Гуртенко Владислав Борисович.  

Під час виступу член Вищої ради правосуддя, секретар Третьої Дисциплінарної палати Швецова Лариса Анатоліївна висловила подяку Проекту Ради Європи «Підтримка України у виконанні рішень Європейського суду з прав людини» за допомогу, надану органам судової влади України загалом та Вищій раді правосуддя зокрема.

Лариса Швецова нагадала присутнім, що відповідно до змін до Конституції України, законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя» із січня 2017 року Вища рада правосуддя є єдиним колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який, з-поміж іншого, має повноваження щодо забезпечення здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді.

Починаючи з січня 2017 року, на розгляді Вищої ради правосуддя перебувало понад 40 000 скарг на дії суддів, зокрема 13 000 скарг було передано з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. В 2017 році членами ВРП було розглянуто – 6 700 скарг, у 2018 році – 17 000 скарг. На сьогодні на розгляді членів ВРП залишається більше 6 000 скарг.

Секретар Третьої Дисциплінарної палати Лариса Швецова наголосила, що питання забезпечення гарантій незалежності суддів є пріоритетним, а одним із елементів цих гарантій є здійснення дисциплінарних проваджень. Отже, члени Вищої ради правосуддя відповідно до вимог закону розглядають справи щодо дисциплінарної відповідальності судді, дотримуючись тонкої грані та балансу між суддівською незалежністю та невідворотністю покарання за вчинені дисциплінарні проступки.

Вагому допомогу Вищій раді правосуддя в цьому питанні надавав Проект Ради Європи «Підтримка України у виконанні рішень Європейського суду з прав людини», який залучив національних експертів, представників Всеукраїнського громадського об’єднання «Асоціація правників України» до підготовки Звіту за результатами моніторингу рішень Вищої ради правосуддя та її Дисциплінарних палат, ухвалених протягом 2018 року і першого півріччя 2019 року, у контексті стандартів та рекомендацій Ради Європи.

Метою цього дослідження було проведення об’єктивного аналізу діяльності та рішень дисциплінарних палат і рішень ВРП у частині розгляду дисциплінарних справ щодо суддів у контексті їхньої відповідальності стандартам і рекомендаціям Ради Європи, а також здійснення систематизації дисциплінарної практики ВРП, що сприятиме забезпеченню її сталості та єдності.

За результатами моніторингу представники Проекту Ради Європи підтвердили, що процедура дисциплінарної відповідальності суддів та функціонування ВРП як дисциплінарного органу судової влади відповідають вимогам та стандартам Ради Європи, зокрема щодо заходів загального характеру, визначених рішенням ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України».

Коментуючи презентацію Романа Куйбіди, національного експерта Проекту Ради Європи «Підтримка України у виконанні рішень Європейського суду з прав людини», який здійснив аналіз питань, пов’язаних із відповідністю положень нових процесуальних кодексів вимогам статті 6 § 1 Європейської конвенції з прав людини щодо тривалості судового провадження, зокрема, в частині запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС), Лариса Швецова як голова робочої групи з питань опрацювання проекту Положення про ЄСІТС наголосила, що Вища рада правосуддя виконала свої повноваження, передбачені законом. Під час розгляду проекту Положення про ЄСІТС, що був поданий до ВРП Державною судовою адміністрацією України, ВРП врахувала Консультативний висновок щодо проекту Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, затверджений рішенням Ради суддів України від 25 лютого 2019 року № 10, та численні зауваження до вказаного проекту Положення, що надійшли до ВРП від місцевих та апеляційних судів, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, Верховного Суду, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, і прийняла рішення повернути цей проект ДСА України на доопрацювання та запропонувати відкликати оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

На сьогодні Вища рада правосуддя здійснює контроль щодо доопрацювання проекту Положення про ЄСІТС. Зокрема, за ініціативою Вищої ради правосуддя Державна судова адміністрація України з урахуванням усіх зауважень та пропозицій, які надійшли від судів усіх рівнів, повинна направити до Вищої ради правосуддя доопрацьований проект Положення про ЄСІТС для обговорення та надання пропозицій.

Також у звʼязку з тим, що ЄСІТС є масштабним проектом, який кардинально змінить роботу судів та забезпечить перехід на повну автоматизацію робочих процесів та оптимізацію документообігу системи правосуддя ДП «ІСС», розроблено проект нової Концепції побудови ЄСІТС, який також повинен надійти до Вищої ради правосуддя для обговорення та розробки дорожньої карти щодо строків впровадження ЄСІТС.

За результатами обговорення всі учасники підсумкової конференції Проекту Ради Європи «Підтримка України у виконанні рішень Європейського суду з прав людини» підтвердили, що загалом реалізація Проекту Ради Європи була успішною та він досяг своєї мети.

Довідково: Проект Ради Європи «Підтримка України у виконанні рішень Європейського суду з прав людини» є частиною Плану дій Ради Європи для України на 2018 – 2021 роки. Цей Проект реалізовувався Департаментом правосуддя та правової співпраці секретаріату Ради Європи у співпраці з Департаментом виконання рішень Європейського суду з прав людини секретаріату Ради Європи. Фонд з прав людини надав фінансування Проекту Ради Європи «Підтримка України у виконанні рішень Європейського суду з прав людини». Проект тривав 20 місяців – з 1 березня 2018 року по 31 жовтня 2019 року.

Загальна мета Проекту полягає в наданні Україні підтримки в удосконаленні національної системи виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах, пов’язаних із порушенням статті 6 Європейської конвенції з прав людини.

Вища рада правосуддя співпрацювала з Проектом Ради Європи «Підтримка України у виконанні рішень Європейського суду з прав людини» у межах Компонента 1 Проекту, присвяченого питанням незалежності суддів.

Джерело: Вища рада правосуддя