Після оновлення складу ВРП активно працює одночасно в усіх напрямах судового врядування, – В.Грищук

На  цьому член Вищої ради правосуддя Віктор Грищук наголосив під час засідання Міжрегіональної робочої групи з  обговорення реалізації положень Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки та пріоритетів Стратегії реформування судоустрою на 2020–2025 роки, що відбулося за підтримки регіональної ради реформ правосуддя та Проекту Європейського Союзу «Право-Justice» у Львові 22–23 серпня 2019 року.

Нагадаємо, що захід був спрямований на посилення ролі регіонів України в розробці та впровадженні державної політики, а також налагодження ефективного діалогу між центральними і регіональними органами влади та правничою спільнотою.

Під час обговорення окрему увагу було приділено діяльності Вищої ради правосуддя, створеної у 2017 році на виконання завдань судової реформи конституційного незалежного органу суддівського врядування.

Віктор Грищук  нагадав, що у межах судової реформи було значно змінено порядок формування Вищої ради правосуддя.

За його словами, чинна правова база сприяє незалежності органів самоврядування, зокрема Вищої ради правосуддя, в частині призначення членів ВРП, терміну їхніх повноважень та гарантій протидії зовнішньому тиску. Судове самоврядування на сьогодні діє відповідно до закону, захищаючи професійні інтереси суддів і приймаючи рішення про їхню внутрішню діяльність. Чинна нормативно-правова база сприяє незалежності органів судового самоврядування.

При цьому обов’язковою для всіх кандидатів у члени Вищої ради правосуддя є вимога щодо їхньої політичної нейтральності.

Отже, у передбачених чинним законодавством процедурах формування складу Вищої ради правосуддя врахована абсолютна більшість пропозицій міжнародних експертів, у тому числі Венеційської комісії, що дає підстави стверджувати про їхню відповідність основним європейським стандартам.

Вища рада правосуддя є конституційним органом. Відповідно до частини другої статті 131 Конституції України ВРП складається з  двадцяти одного члена, з яких десятьох – обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох – призначає Президент України, двох – обирає Верховна Рада України, двох – обирає з’їзд адвокатів України, двох – обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох – обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Законом України від 21 грудня 2016 року  «Про Вищу раду правосуддя», а саме статтями 5–19, чітко визначений процедурний порядок реалізації положень статті 131 Конституції України.

Відповідно до наведених правових вимог 15 березня 2017 року XIV позачерговим з’їздом суддів України обрано 4  членів Вищої ради правосуддя; 6 березня 2018 року  XV черговим з’їздом суддів України обрано 2 членів Вищої ради правосуддя; 19–20 грудня 2018 року XVI позачерговим з’їздом суддів України обрано 4  членів Вищої ради правосуддя; 20 грудня 2018 року всеукраїнською конференцією прокурорів обрано 2 членів Вищої ради правосуддя;  15 лютого 2019 року з’їздом адвокатів України обрано 2 членів Вищої ради правосуддя; 14 березня 2019 року з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ обрано 1 члена Вищої ради правосуддя; з 30 листопада 2017 року до складу Вищої ради правосуддя за посадою входить Голова Верховного Суду.

16 квітня 2019 року відповідно до статті 22 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» таємним голосуванням обрано Голову Вищої ради правосуддя строком на два роки.

Таким чином, Вища рада правосуддя впродовж останніх років оновлюється, чим, зокрема, забезпечується безперервність її діяльності, що гарантується відсутністю політичного впливу.

На сьогодні Вища рада правосуддя діє у повноважному складі.

«Разом із тим формування складу ВРП відповідно до змін до Конституції України в частині правосуддя та чинної редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя» ще не завершено, – наголосив Віктор Грищук, – не вирішено питання про призначення членів Вищої ради правосуддя Президентом України, двох ще не обрала Верховна Рада України, одного ще не обрано з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

З 2021 року розпочнеться чергове поступове оновлення складу ВРП».

За словами Віктора Грищука, під час реформування було враховано рекомендації Консультативної ради європейських суддів – «щоб для забезпечення наступності в роботі ради члени судової ради не змінювалися всі одночасно».

На цей час другий етап реформування судової системи, а саме оновлення судових інституцій,  не завершений, а тому створення умов, за яких безперервність роботи Вищої ради правосуддя може буде під загрозою, унеможливить забезпечення комплексної побудови інституційних і функціональних спроможностей, визначених Стратегією реформування судоустрою, зокрема щодо безперервності процесу кваліфікаційного оцінювання, призначення та переведення суддів, що, в першу чергу, матиме наслідком порушення прав осіб на доступ до правосуддя.

Окремо Віктор Грищук наголосив, що згідно зі статтею 131 Конституції України строк повноважень обраних (призначених) членів Вищої ради правосуддя становить чотири роки, а чинним Законом України «Про Вищу раду правосуддя», а саме статтею 25, передбачені чіткі підстави припинення повноважень члена Вищої ради правосуддя, що є важливою гарантією його незалежності.

Водночас під час заходу було наголошено, що завдяки змінам до Конституції  України зріс рівень довіри громадян до нового органу суддівського врядування, про що свідчить збільшення кількості звернень до Ради фізичних та юридичних осіб. Так, з 2017 року до ВРП надійшло   понад 40 тисяч скарг та звернень, більшість з яких розглянута. Зокрема, у 2018 році надійшло 20 546 скарг на дії суддів, повністю завершено розгляд 19 641 скарги.

За 7 місяців 2019 року до ВРП надійшло 5 658 скарг щодо дисциплінарного проступку судді.

Загалом з 2018 року розглянуто 28 190 скарг на дії суддів. Наразі  триває розгляд 6 785 скарг.

За вказаний період трьома Дисциплінарними палатами ВРП ухвалено 609 рішень про відкриття дисциплінарної справи; 270 рішень про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності; 1535 рішень про відмову у відкритті дисциплінарних справ або залишення їх без розгляду, 320 рішень про відмову у відкритті дисциплінарного провадження. Одноособово членами ВРП постановлено 18 701 ухвалу про залишення дисциплінарних скарг без розгляду.

З початку 2019 року ВРП розглянуто 24 заяви про порушення суддями та прокурорами вимог несумісності,  83 скарги суддів та прокурорів на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, 430 матеріалів  щодо забезпечення незалежності суддів, 103 матеріали щодо звільнення суддів за загальними обставинами, 231 матеріал про призначення суддів, 165 рекомендацій та подань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про переведення, відрядження або відсторонення судді.

З початку 2019 року ВРП звільнено з посад за вчинення істотного дисциплінарного проступку 54-х суддів.

Як розповів В.Грищук, у вказаний період ВРП активно сприяла вирішенню питання дефіциту суддівських кадрів, адже на сьогодні у деяких судах немає суддів взагалі, понад 150 судів недоукомплектовані, майже половина суддів не пройшла кваліфікаційне оцінювання, а частина з них не здійснює повноваження, не отримує належну фінансову винагороду. Дефіцит суддівських кадрів впливає на тривалість і якість розгляду судових справ, створює додаткову напругу у суддівських колективах. Після тривалих консультацій очільників Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Верховного Суду, Національної школи суддів України Вища кваліфікаційна комісія суддів України прийняла рішення про оголошення конкурсів на зайняття 1147 посад суддів.

Учасники обговорили план реалізації положень Стратегії реформування судоустрою на 2020–2025 роки, оцінили поточну ситуацію щодо її впровадження, а також впровадження реформи системи правосуддя в контексті побудови судочинства, орієнтованого на задоволення потреб людей.

Крім того, учасники Міжрегіональної робочої групи зосередили увагу на перспективах впровадження Стратегії  для підвищення ефективності судової системи, на розробці детальних пропозицій щодо основних напрямів та пріоритетів подальшої реформи системи юстиції в Україні, зокрема Стратегії реформування судоустрою на 2020–2025 роки.

Під час сесій експерти у групах обговорювали можливі законодавчі зміни, орієнтуючись на очікування громадськості, зокрема, щодо офісів суддів, застосування альтернативного вирішення спорів, участь мирових суддів, електронне правосуддя, управління судами тощо.

Участь у заході взяли член ВРП Віктор Грищук, суддя Великої Палати Верховного Суду Дмитро Гудима, суддя Південно-західного апеляційного господарського суду Галина Діброва, заступник голови господарського суду Харківської області Наталія Новікова, заступник декана юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Марта Мочульська, керівник Проекту Європейського Союзу «Право-Justice» Довідас Віткаускас, міжнародні експерти Проекту Європейського Союзу «Право-Justice» Карстен Манке та Реда Молєне, член Ради з питань судової реформи (2014–2019 рр.), член Вищої ради правосуддя (2017–2019 рр.), національний експерт Проекту  Андрій Бойко, судді, адвокати, науковці, представники громадських організацій, українські та міжнародні експерти.

Джерело: Вища рада правосуддя