Вища рада правосуддя визначила членів Ради, відповідальних за комунікацію

На засіданні 2 липня 2019 року Вища рада правосуддя визначила членів ВРП, відповідальних за налагодження внутрішньої та зовнішньої комунікації Ради, та ухвалила рішення про розроблення на виконання статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»  плану заходів щодо захисту авторитету правосуддя.

Рішенням  ВРП визначено членів Вищої ради правосуддя Грищука Віктора Климовича, Овсієнка Андрія Анатолійовича, Прудивуса Олега Васильовича, Фоміна Ігоря Юрійовича, Швецову Ларису Анатоліївну, Шелест Світлану Богданівну відповідальними за реалізацію внутрішньої та зовнішньої комунікації Вищої ради правосуддя.

Встановлено, що завданням членів Вищої ради правосуддя, відповідальних за реалізацію внутрішньої та зовнішньої комунікації Вищої ради правосуддя є внутрішні та зовнішні комунікації Вищої ради правосуддя з метою зміцнення довіри до судової влади та захисту авторитету правосуддя; розроблення та подання на затвердження Вищій раді правосуддя проекту Стратегії комунікації судової системи України; організація належної внутрішньої комунікації органів системи правосуддя; організація належної зовнішньої комунікації судової влади України із суспільством, зокрема засобами масової інформації, громадськими організаціями, органами державної влади, міжнародними організаціями та професійною юридичною спільнотою.

Обов’язки з координації забезпечення діяльності членів Вищої ради правосуддя, відповідальних за зовнішню та внутрішню комунікацію покладено на начальника управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності Оксану Лисенко.

Рішення Вищої ради правосуддя  ухвалено з метою виконання повноважень щодо забезпечення незалежності та авторитету правосуддя, передбачених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», та на виконання міжнародних рекомендацій Консультативної ради європейських суддів щодо захисту авторитету правосуддя.

Зокрема, відповідно до Висновку № 7 (2005) КРЄС про правосуддя та суспільство судовим системам країн-членів Ради Європи рекомендовано через різні засоби та програми надавати суспільству інформацію з питань діяльності правосуддя та щодо ролі судді у суспільстві.

У Висновку КРЄС № 10 (2007) щодо ролі судових рад рекомендовано наділити саме органи суддівського врядування функціями з координації та сприяння національним програмам установлення зв’язків із громадськістю, інформування про діяльність судової влади, створення інституційних та нормативних можливостей для реагування на негативну чи неправдиву інформацію про суди чи суддів з боку засобів масової інформації, політичних чи громадських діячів, а також вживати у разі необхідності усіх необхідних заходів для захисту репутації судової влади та окремих її представників.

Згідно з Висновком КРЄС № 18 (2015) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях судова влада є однією із трьох гілок влади демократичної держави, жодна з яких не може домінувати над іншими, а їх взаємна оцінка й критика мають здійснюватися в атмосфері взаємоповаги.

Відповідно до пункту 53 цього Висновку КРЄС судовій владі рекомендовано обговорити та розробити засоби реагування на незбалансовану критику, зокрема з боку політиків, представників виконавчої чи законодавчої гілок влади, які підривають впевненість у легітимності діяльності системи правосуддя, негативно впливають на рівень суспільної довіри до судових рішень через участь у публічній дискусії представників судової системи, які мають компетенцію щодо роботи із засобами масової інформації.

Висновком КРЄС № 21 (2018) щодо запобігання корупції серед суддів було окремо констатовано, що життєво важливим для сприйняття прозорої, справедливої та неупередженої судової системи є підтримка постійного діалогу між суддями, приватними юристами, прокурорами з урахуванням їхньої різної професійної ролі у судовому процесі та з метою поваги до принципу судової незалежності.

Джерело: Вища рада правосуддя