Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
22 жовтня 2018 року у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду відбулося перше експертне обговорення, присвячене дискусійним аспектам використання медіації в адміністративному процесі. Участь у заході взяли Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, секретар судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Cуду Микола Гімон, судді Верховного Cуду Тетяна Анцупова, Тетяна Стрелець, Олександр Прокопенко, Олександр Стародуб, Ігор Олендер та інші, член ВРП, експерт у питанні медіації Лариса Швецова, віце-президент Української академії медіації Луїза Раманадзе, член правління Української академії медіації Наталія Крестовська, член Національної асоціації медіаторів України Наталія Ковалко.
Під час заходу обговорювалися такі питання:
застосування медіації під час розгляду справ у спорах із суб’єктами владних повноважень;
розмежування медіації та врегулювання спорів за участю судді;
хто може бути медіатором;
взаємодія суддів та медіаторів у судовому процесі;
особливості та обмеження у застосуванні медіації в адміністративному процесі тощо.
Підбиваючи підсумки обговорення, член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова зазначила:
«Сьогодні відбулося обговорення надзвичайно важливого питання – ефективних шляхів застосування альтернативних способів вирішення конфліктів, зокрема одного з них – медіації. Ця процедура є поширеною у правових системах країн Європи, США та Канади. Водночас в українському законодавстві створено передумови для впровадження процедури медіації та інших позасудових способів вирішення спорів.
Нагадаю, що статтею 124 Конституції України закріплено, що законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору. Для впровадження процедури медіації на законодавчому рівні обговорюється питання щодо прийняття закону про медіацію.
На мою думку, цей закон потрібен для надання юридичного статусу діяльності медіатора, визначення законності процедури, закріплення прав та обов’язків учасників медіації і найголовніше – для належного інформування суспільства про можливість застосування альтернативних способів вирішення конфліктів. Процедура медіації орієнтує сторони на врахування саме інтересів та потреб.
Це питання є вкрай важливим у зв’язку із впровадженням з 15 грудня 2017 року у КАС України, ЦПК України та ГПК України новели щодо врегулювання спорів за участю судді, оскільки процедура медіації відрізняється від процедури врегулювання спору, передбаченої процесуальним кодексами, залученням посередника – медіатора, який допомагає налагодити комунікацію між сторонами, підтримати їх у пошуку взаємоприйнятного рішення тощо.
Наразі використання медіації ускладнюється низкою причин, одна з яких – відсутність законодавчого врегулювання.
Іншим важливим чинником, що ускладнює використання медіації, є також відсутність у суспільства повної інформації стосовно процедури медіації та можливостей її застосування як інструмента позасудового врегулювання спору чи конфлікту, який дає змогу зекономити кошти та час, та, з іншого боку, – скоротити кількість судових проваджень».
Джерело: Вища рада правосуддя
_03_03.png)
