Вийшов друком третій номер цьогорічного видання «Вісник Конституційного Суду України»

Вийшов друком третій номер загальнодержавного періодичного видання «Вісник Конституційного Суду України», в якому читачі можуть ознайомитися з інформацією, яка стосується діяльності Суду, актами Конституційного Суду України, а також науковими статтями відомих правознавців, що присвячені теорії та практиці конституційної юрисдикції.

Вісник Конституційного Суду України починається зі щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2017 рік. Так, однією з новел Закону України «Про Конституційний Суд України», ухваленого Верховною Радою України 13 липня 2017 року, передбачено підготовку та оприлюднення щорічної інформаційної доповіді за підсумками діяльності та фінансового забезпечення Конституційного Суду України у попередньому році.

Зокрема, у вступній частині документа зазначається, що запровадження практики інформування суспільства про діяльність органу конституційної юрисдикції відповідає основним напрямам євроінтеграційного процесу в Україні, пов’язаного з проведенням соціально-економічних реформ та інституційних перетворень та доповнює систему організаційно-методичних заходів з метою постійного висвітлення його діяльності.

Доповідь складається з п’яти розділів, у яких висвітлено повноваження Суду, його конституційний склад, судову діяльність, зокрема, проаналізовано зміст конституційних подань, звернень, скарг, зміст актів, ухвалених Судом, стан їх виконання.

Так, у документі зазначається, що у 2017 році в конституційних поданнях найчастіше порушувалися питання: звуження змісту та обсягу конституційних прав громадян, зокрема, внаслідок ухвалення або внесення змін до законів України, які регулюють питання соціального захисту, оплати праці та пенсійного забезпечення окремих категорій громадян; порушення конституційних прав громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на інформацію, а також законодавче встановлення цензури; порушення конституційних прав під час проведення кримінального провадження та унеможливлення їх судового захисту тощо.

У доповіді також висвітлено детальний аналіз питань, які найчастіше порушувалися в конституційних скаргах, зокрема, щодо права на перерахунок пенсії державного службовця, неможливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування, неможливості апеляційного та касаційного оскарження деяких ухвал суду, обмеження строку подання заяв про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами після закінчення строку, пенсійного забезпечення працівників прокуратури, припинення індексацій пенсій тощо.

Крім того, у доповіді йдеться про організацію діяльності Суду та стан її фінансування, статистичні показники за 2017 рік та весь період діяльності Суду, зокрема, щодо: кількості конституційних актів, поданих до Суду та опрацьованих у Суді у попередньому році; стану розгляду конституційних подань та конституційних скарг; надходження конституційних подань за суб’єктами права на конституційне подання за період діяльності Суду; законів України, які оспорювалися суб’єктами права на конституційну скаргу, та питань, щодо вирішення яких вони найчастіше зверталися.

Окремим розділом документу є висвітлення позасудової діяльності Суду, у тому числі на міжнародному рівні у напрямі його співробітництва з міжнародними організаціями, проектами, фондами (ОБСЄ, РЄ, IRZ, TAIEX) та забезпечення участі в глобальних та регіональних організаціях конституційного правосуддя.

Традиційним розділом видання є «Акти Конституційного Суду України», у якому надруковано рішення КСУ № 3-р/2018 та № 4-р/2018 та окремі думки суддів щодо цих рішень.

У розділі «Теорія та практика конституційної юрисдикції» читачі можуть ознайомитися зі статтею «Уніфікація міжнародних і національних стандартів з прав людини: інститут конституційної скарги (теоретичне обґрунтування та сучасний стан)» судді Конституційного Суду України, доктора юридичних наук Михайла Гультая та кандидата наук з державного управління Тамари Федоренко. У статті висвітлюються основні напрями впливу міжнародних стандартів у галузі прав людини на конституційне правосуддя, формулюються підходи до застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й практики Європейського суду з прав людини, що склалися в діяльності Конституційного Суду України, а також аналізуються переваги різних моделей конституційної скарги з огляду на запровадження ефективних національних засобів правового захисту.

Про застосування судом норм Конституції України як норм прямої дії у випадку, якщо Суд вважає, що закон чи інший правовий акт суперечить Основному Закону України, йдеться у статті кандидата юридичних наук, доцента кафедри кримінального права Національного університету «Одеська юридична академія» Олександра Ободовського.

Читачі також можуть ознайомитися зі статтею «Принцип вірності конституції та прокуратура в системі органів правосуддя» доктора юридичних наук, ректора Національної школи суддів України Миколи Оніщука та доктора юридичних наук, професора, директора Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету Михайла Савчина. У статті розглядаються нові засади організації прокуратури як органу сприяння правосуддю, що випливають зі змін до Конституції України в частині правосуддя. Автори зазначають, що «лише з урахуванням якісно нових підходів, заснованих на доктрині конституціоналізму, яка встановлює істотні перешкоди для зловживання повноваженнями, зокрема на власний розсуд втручатися у сферу приватного життя з високих міркувань захисту прав людини, має бути побудована філософія реального реформування інституту прокуратури».

Дослідженню теоретичних основ конституційного процесуального права як підгалузі (інституту) конституційного права присвячено статтю на тему: «Концепт «конституційне процесуальне право» в сучасній науковій конституціоналістиці: питання теорії» доктора юридичних наук, професора, академіка НАПрН України, заступника директора з наукової роботи Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Олександра Скрипнюка. Значну увагу автор приділив класифікації конституційно-правових норм, перспективам формування конституційного процесуального права як самостійної галузі та її дослідженню.

Цікавою для читачів стане стаття «Конституційний судовий контроль: історичні передумови, філософсько-правові та просесуально-методологічні засади» судді Конституційного Суду України, кандидата юридичних наук Наталі Шаптали. Статтю присвячено дослідженню історичних передумов, філософських, правових (юридичних), процесуальних та методологічних засад конституційного судового контролю як важливого елемента загальнодержавного механізму захисту прав, свобод та законних інтересів громадян. Автор також порушує актуальні, однак недостатньо досліджені проблеми визначення фільсофсько-правового статусу органу конституційної юрисдикції та методологічних засад формування доказової бази у процесі конституційного провадження.

Розділ «Вшанування пам’яті видатного конституціоналіста» починається зі статті «Доктрина європейських спільних демократичних цінностей професора Л.Юзькова: історія і сучасність» кандидата юридичних наук, доцента, судді Конституційного Суду України у відставці Володимира Кампа. У статті розкривається зміст доктрини європейських спільних демократичних цінностей (гідності та прав людини, верховенства права і конституційної демократії) професора, Голови Конституційного Суду України Леоніда Юзькова (1992-1995 рр.), а також роль цієї доктрини у розробленні першого офіційного проекту Конституції України 1992 року та її подальший розвиток у чинній Конституції України, практиці реалізації останньої тощо.

Автор зазначає, що «по суті, авторство Конституційного проекту 1992 року було колективним, але найбільша відповідальність за його ідеологію і текст лягла  на плечі професора Л. Юзькова – першого серед рівних. Саме він очолював робочу групу Конституційної комісії ВРУ,що працювала над цим проектом, та буквально як скульптор ліпив його у процесі дискусій із колегами на засіданнях цієї групи, постійно вдосконалюючи». У статті Володимир Кампо також наголошує, що завдяки непересічним талантам теоретика демократичного врядування та організатора конституційної науки професору Леоніду Юзькову за відносно короткий термін вдалося розробити доктрину європейських спільних демократичних цінностей та об’єднати навколо неї членів робочої групи Конституційної комісії, що дало плідні результати, відчутні й сьогодні.

У виданні також представлено огляд Міжнародного науково-практичного семінару «Людська гідність як конституційна цінність», який проходив у березні цього року та був присвячений вшануванню пам’яті українського вченого-правознавця, професора, Голови КСУ (1992-1995 рр.) Леоніда Петровича Юзькова.

У розділі «​Зовнішні зв’язки Конституційного Суду України»​ надруковано інформацію, що стосується міжнародних наукових заходів і зустрічей, участь у яких брали Голова та судді Конституційного Суду України, працівники Секретаріату Суду  протягом січня – квітня 2018 року.

Остання сторінка видання містить привітання з днем народження – судді Конституційного Суду України у відставці, доктору юридичних наук, професору, члену-кореспонденту НАПрН України Володимиру Шаповалу.

За повідомленням прес-служби суду