Рада Європи проводить оцінку судової реформи в Україні

4 липня 2018 року відбулася зустріч керівництва Вищої ради правосуддя із експертами проекту Ради Європи. Як відзначив під час зустрічі керівник Проекту Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» Андрій Кавакін, експертизу судової реформи в Україні розпочато на прохання української делегації під час візиту до Страсбургу (Франція) у жовтні 2017 року.

Учасники зустрічі у Вищій раді правосуддя обмінялися думками з приводу новел судової реформи, зокрема в частині повноважень Вищої ради правосуддя.

Головним здобутком судової реформи є усунення політичного впливу на формування судового корпусу

 На початку зустрічі Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк зосередив увагу на ключових здобутках судової реформи  та найголовніших питаннях, які виникають у процесі реалізації законодавчих змін.

«Найважливіше, що завдяки судовій реформі було усунуто політичний вплив на формування судового корпусу, сформовано нові незалежні органи суддівського врядування, удосконалено процедури дисциплінарного провадження», – наголосив Ігор Бенедисюк. Проте, за його словами, найбільшим викликом на сьогодні залишається ефективність здійснення дисциплінарних проваджень з огляду на значну кількість скарг, що надходять до ВРП на дії суддів», – до 2 тисяч на місяць.

Наразі усі дисциплінарні провадження здійснюються Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя – первинним дисциплінарним органом, утвореним відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» 2 лютого 2017 року.

Дисциплінарні провадження у ВРП: мовою цифр

Від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до Вищої ради правосуддя передано 12 283 скарги щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів.

У період з 2 лютого 2017 року до 1 липня 2018 року було проведено 194 засідання Дисциплінарних палат, на яких розглянуто більше 2450 матеріалів. Як повідомив на зустрічі Ігор Бенедисюк, за вказаний період прийнято 66 рішень стосовно 66 суддів про застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади; 61рішення  – про застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження; 17 рішень  – про застосування дисциплінарного стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця; 19 рішень – про застосування дисциплінарного стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців; 14 рішень – про застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя (від одного до шести місяців).

Прийнято одне рішення про притягнення 2 суддів до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців та догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Водночас щодо 3430 суддів вирішено відмовити у відкритті дисциплінарної справи чи залишити скарги стосовно них без розгляду, щодо 590 суддів – відкрити дисциплінарну справу; щодо240 суддів – відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, членами ВРП одноособово постановлено понад 12430 ухвал про залишення дисциплінарних скарг без розгляду та повернуто скаржникам.

«Це означає, що більшість скарг, які надходять до ВРП, або не відповідають вимогам закону, або по суті  не є дисциплінарними скаргами», – зауважив Голова ВРП.

Протягом вказаного періоду до Вищої ради правосуддя надійшло також 111 скарг суддів на рішення Дисциплінарних палат у дисциплінарних справах, 93 з яких розглянуто. З них прийнято 61 рішення про залишення рішення Дисциплінарної палати без змін; 5 рішень – про часткове скасування рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та ухвалено нове рішення; 15 рішень – про скасування повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закриття дисциплінарного провадження, 4 рішення – про залишення скарг суддів на рішення Дисциплінарної палати без розгляду і повернення особі, яка її подала; 6 рішень – про зміну рішення Дисциплінарної палати, застосовано інший вид дисциплінарного стягнення стосовно судді; 2 рішення – про скасування повністю або частково рішення Дисциплінарної палати про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності суддів та ухвалено нове рішення.

Під час зустрічі було наголошено, що у процесі судової реформи також змінено порядок оскарження рішень Дисциплінарних палат. Рішення палат переглядаються спочатку повним складом Вищої ради правосуддя (за винятком членів Дисциплінарної палати, яка прийняла рішення), а потім – Великою палатою Верховного Суду.

Водночас Голова Вищої ради правосуддя зазначив, що здійснення дисциплінарних процедур стосовно суддів є важливим, але не головним завданням Ради на сьогодні.

Судова система країни відчуває дефіцит суддівських кадрів

Найпершою і головною функцією Ради є формування судового корпусу. «На сьогодні судова система країни відчуває дефіцит суддівських кадрів», – зауважив Голова ВРП. За його словами, вакантними залишаються понад 2,5 тисячі суддівських посад. «Процедури, запроваджені в процесі судової реформи, є позитивними, проте не дають змоги оперативно наповнити судову систему кадрами», – підсумував І.Бенедисюк.

Крім того, важливим для суддів залишається проблема захисту суддівської незалежності. «Попри запроваджені в процесі судової реформи механізми захисту суддівської незалежності, не всі громадяни та державні органи готові сприймати судову незалежність як основну цінність судової влади», – констатував Ігор Бенедисюк.

У ВРП наголошують на необхідності подальших законодавчих змін

Голова ВРП також звернув увагу на складнощі застосування механізму участі у бюджетному та законодавчому процесі та наголосив на необхідності внесення відповідних змін до регламенту роботи Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. Він наголосив на необхідності законодавчого посилення повноважень служби інспекторів  Вищої ради правосуддя на прикладі таких країн, як Португалія та Італія та надання їм, зокрема, повноважень обвинувачення у процесі дисциплінарного провадження у ВРП.

Під час зустрічі також були обговорені проблемні питання процедури призначення кандидатів до складу Вищої ради правосуддя, створення служби судової охорони, випадки тиску на членів Ради та суддів та ефективності реагування на такі факти, а також шляхи удосконалення дисциплінарної процедури стосовно суддів, довіри до судових інституцій в середині судової системи та поза нею.

У зустрічі взяли участь від проекту Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини»: керівник Проекту Андрій Кавакін, експерти Проекту професор права Університету Комплутенсе в Мадріді (Іспанія) Лорена Бахмайер Вінтер, суддя окружного суду Флорідсдорф (Австрія), член Консультативної ради європейських суддів Герхард Райснер, екс-Президент Консультативної ради європейських суддів, суддя апеляційного суду Халагонд (Норвегія) Нільс Енгстад.

Від Вищої ради правосуддя: Голова ВРП Ігор Бенедисюк, заступник Голови ВРП Вадим Беляневич, начальник відділу міжнародного співробітництва секретаріату ВРП Владислав Гуртенко, начальник управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності секретаріату ВРП Оксана Лисенко, головний спеціаліст відділу міжнародного співробітництва секретаріату ВРП Дар’я Богатчук, завідувач відділу з питань надання згоди на затримання, утримання під вартою та арешт, відсторонення судді управління з питань забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя секретаріату ВРП Олена Опанасенко.

Джерело: Вища рада правосуддя