Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Набув чинності Закон, який частково скасував зміни до КПК від 15 березня
12 квітня набув чинності Закон України від 22 березня 2018 року № 2367-VIII "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення окремих положень".
Цим Законом частково скасовано зміни до Кримінального процесуального кодексу, які були введені в дію з 15 березня 2018 року.
Так, зокрема, з 15 березня подання клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення обшуку чи обрання запобіжних заходів здійснювалося виключно на підставі ухвали слідчого судді і подавалося до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування, як юридична особа, тому такі подання розглядали лише 25 місцевих судів по всій України, що значно збільшило навантаження на слідчих суддів цих судів.
Однак Законом № 2367-VIII внесено зміни до статей 132, 184, 234 КПК України та виключено з них положення про те, що подання клопотання щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення обшуку чи обрання запобіжних заходів, призначення експертизи здійснюється виключно на підставі ухвали слідчого судді і подається до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.
Відтепер такі подання знову подаються до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, як і було до 15 березня 2018 року.
При цьому клопотання слідчих, прокурорів про застосування заходів забезпечення кримінального провадження або проведення обшуків, які подані до відповідних судів до 12 квітня, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Кваліфікаційне оцінювання пройшли ще 72 судді
Вища кваліфікаційна комісія суддів України на цьому тижні провела співбесіди та визначила результати кваліфікаційного оцінювання 88 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
За результатами кваліфікаційне оцінювання пройшли 72 судді.
Це судді Харківського апеляційного адміністративного суду, Дніпропетровського апеляційного господарського суду, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, Донецького апеляційного адміністративного суду; апеляційних судів Вінницької, Кіровоградської, Львівської, Чернівецької, Дніпропетровської, Житомирської області, Полтавської, Запорізької та Луганської областей.
Окрім того, відповідність займаній посаді підтвердили судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, Оболонського районного суду міста Києва, Бориспільського міськрайонного суду Київської області, Скадовського районного суду Херсонської області, Селидівського міського суду Донецької області і Новопсковського районного суду Луганської області.
Вирішено зупинити кваліфікаційне оцінювання щодо суддів Дніпропетровського апеляційного адмінсуду і судді Апеляційного суду Кіровоградської області.
Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила перерву стосовно суддів Донецького і Дніпропетровського апеляційних адмінсудів, Апеляційного суду Запорізької області і Голосіївського районного суду міста Києва.
Також перерву оголошено стосовно чотирьох столичних суддів з Оболонського, Печерського, Святошинського та Дніпровського судів
Не пройшли кваліфікаційне оцінювання суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Світлана Мажара, суддя Жовтневого райсуду міста Маріуполя Донецької області Олексій Турченко, суддя Скадовського районного суду Херсонської області Олександр Кустов та суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Ірина Русакова.
КСУ розпочав перевірку змін до Конституції щодо скасування депутатської недоторканності
Конституційний Суд України розпочав розгляд справи за конституційним зверненням Верховної Ради України щодо внесення змін до Конституції в частині скасування депутатської недоторканності.
Законопроектом пропонується виключити частини першу та третю статті 80 Конституції України. Відповідно до частини першої статті 80 Конституції України народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Відповідно до частини третьої статті 80 Конституції України народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.
Згідно зі статтею 159 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
Конституційний Суд України вже завершив слухання справи у відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини пленарного засідання для надання висновку.
Верховний Суд зможе з 1 серпня звертатися до ЄСПЛ для консультацій у справах про захист прав людини
Протокол № 16 до Європейської конвенції з прав людини, що дозволяє національним судам отримувати у ЄСПЛ консультації у справах про захист прав людини, вступить у дію 1 серпня 2018 року. Про це інформує прес-служба ЄСПЛ.
Протоколом № 16 до Конвенції, який Україна ратифікувала у жовтні 2017 році, визначено, що він набирає чинності в перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного строку від дати, коли десять Високих Договірних Сторін Конвенції висловили свою згоду на обов’язковість для них цього Протоколу згідно з положеннями статті 7.
Згідно з Протоколом, національні суди країн, що ратифікували протокол, можуть звертатися до ЄСПЛ з клопотанням про надання їм консультативних висновків стосовно питань, пов’язаних із тлумаченням та застосуванням прав і свобод, встановлених цією Конвенцією та її протоколами. Суди можуть звертатися до ЄСПЛ з проханням про надання їм консультативних висновків виключно щодо справ, які перебувають у їхньому провадженні.
При цьому у разі звернення національних судів до суду, вони повинні надати відповідну правову та фактологічну інформацію щодо справи, яка перебуває на розгляді. Рішення ЄСПЛ будуть обґрунтованими і не матимуть обов'язкової сили.
В Україні найвищим судом, який зможе звертатися до Європейського суду з прав людини за консультативними висновками, є Верховний Суд.
Вступ у дію протоколу став можливим після його ратифікації Францією – 10 країною, що схвалила його.
До законопроекту про антикорупційний суд надійшло майже 2 тис. поправок
До законопроекту про Вищий антикорупційний суд до другого читання надійшло 1950 поправок.
За словами спікера парламенту, цей законопроект на сьогодні ще перебуває на розгляді у профільному комітеті.
«Після ухвалення у першому читанні до нього внесено 1950 поправок. Я знаю, що комітет дуже інтенсивно працює над тим, щоб опрацювати всі поправки», - уточнив Парубій.
Водночас Голова Верховної Ради України повідомив, що минулого тижня він звернувся з листом до Венеціанської комісії з тим, аби до України було направлено представника для допомоги в підготовці законопроекту до другого читання.
За його словами, теоретично, якщо наступної пленарної середи комітет завершить розгляд, це питання може постати на порядку денному у наступний четвер.
«Але швидше за все, це буде перший пленарний тиждень травня, бо згідно з Регламентом, згідно із законом і після рішення комітету народні депутати мають право до двох тижнів розглядати таблицю з поправками», - сказав Парубій і спрогнозував розгляд питання про антикорупційний суд у перший пленарний тиждень травня.
Нагадаємо, що 1 березня 2018 року Верховна Рада України ухвалила проект Закону "Про Вищий антикорупційний суд", внесений Президентом України Петром Порошенком, у першому читанні.
Найбільше дискусій викликали положення, що визначають вимоги до кандидатів у судді Вищого антикорупційного суду, та питання підсудності кримінальних проваджень новому суду.