Коли шлюб можуть визнати фіктивним і недійсним: роз’яснення Мін’юсту

Фіктивний шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо його укладено без наміру створити сім’ю та набути прав і обов’язків подружжя, пояснюють у Міністерстві юстиції України. Такий шлюб не створює для сторін звичайних правових наслідків подружжя, а в окремих випадках може бути пов’язаний і з кримінальними правопорушеннями.

У Мін’юсті нагадують, що шлюб – це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований органом державної реєстрації актів цивільного стану. Його державна реєстрація потрібна для забезпечення стабільності відносин, захисту прав подружжя, дітей, а також інтересів держави й суспільства. Водночас не кожен зареєстрований шлюб укладається з реальним наміром створити сім’ю. Іноді його можуть використовувати для отримання майнової чи немайнової вигоди – наприклад, громадянства, дозволу на проживання, уникнення певних обов’язків або приховування активів. Відповідно до Сімейного кодексу України фіктивним є шлюб, укладений жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав і обов’язків подружжя. Це означає, що такий намір може бути відсутній як в обох осіб, так і лише в однієї з них.

У Мін’юсті зазначають, що фіктивний шлюб може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Якщо суд встановить фіктивність, шлюб вважається недійсним від дня його державної реєстрації. На підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану припиняє дію актового запису про шлюб. Також ухвалюється рішення про вилучення свідоцтва про шлюб, а якщо його не повернуть, інформацію про припинення дії свідоцтва оприлюднюють на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України.

Водночас шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи відпали обставини, які свідчили про небажання створити сім’ю. Наприклад, якщо після реєстрації шлюбу подружжя почало разом проживати, вести спільне господарство, піклуватися одне про одного, у них народилися діти або з’явилися інші ознаки реальних сімейних відносин. Правові наслідки недійсності шлюбу передбачають, що такий шлюб не є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя. Зокрема:

• майно, набуте під час недійсного шлюбу, вважається спільною частковою власністю, а частки визначаються відповідно до участі кожного у його придбанні;
• аліменти, отримані у зв’язку з недійсним шлюбом, можуть підлягати поверненню, але не більш як за останні три роки;
• особа, яка поселилася в житло іншої особи через реєстрацію недійсного шлюбу, не набуває права на проживання в ньому і може бути виселена;
• особа, яка змінила прізвище у зв’язку з недійсним шлюбом, вважається такою, що користується ним без достатньої правової підстави.

Окремо у Мін’юсті звертають увагу на права добросовісної особи. Якщо людина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона може мати право на поділ майна як спільної сумісної власності подружжя, проживання у житлі, аліменти та збереження прізвища, обраного під час реєстрації шлюбу.

Також недійсний шлюб впливає на спадкування. За загальним правилом особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким судом, не мають права спадкувати одна після одної за законом. Водночас суд може визнати право на спадкування за добросовісним із подружжя, якщо шлюб визнали недійсним уже після смерті іншого.

У Мін’юсті наголошують, що фіктивний шлюб може використовуватися як спосіб вчинення кримінальних правопорушень. Зокрема, йдеться про випадки, коли його укладають з метою шахрайства або ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.