Наталія Антонюк розповіла про актуальні питання кваліфікації злочинів проти основ національної безпеки України

Після початку повномасштабної агресії РФ проти України законодавець неодноразово вносив зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України. Більшість змін, внесених до кримінального закону, стосувалися розд. І Особливої частини КК України, тобто кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України. Однак чи не найбільше запитань у практиків – щодо об’єктивних ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-1 КК «Колабораційна діяльність».

На цьому наголосила секретар Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк у межах підготовки для підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів, організованої Національною школою суддів України.

Доповідачка розповіла учасникам заходу про актуальні питання, які виникають під час кримінально-правової кваліфікації злочинів проти основ національної безпеки України та воєнних злочинів.

Наталія Антонюк зауважила, що лише детальний аналіз кожного зі складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-1 КК України, дасть змогу зробити висновок про їх співвідношення з іншими складами кримінально-караних діянь.

Так, щодо співвідношення ч. 2 ст. 111-1 КК України з державною зрадою секретар Першої судової палати ККС ВС звернула увагу на таке.

Частиною 2 ст. 111-1 КК України криміналізовано добровільне зайняття громадянином України посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

У цьому контексті доповідачка одразу звернула увагу і на частини 5 й 7 цієї статті, в яких ідеться про добровільне зайняття посад, пов’язаних із певним функціоналом. Так, у ч. 5 ст. 111-1 КК України йдеться про зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади. У ч. 7 цієї статті – про зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах.

Наталія Антонюк наголосила, що лише сам факт добровільного зайняття громадянином України однієї із таких посад є достатнім для кваліфікації відповідних дій за частинами 2, 5 або 7 ст. 111-1 КК України. Адже суспільна небезпечність таких дій є очевидною: особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади. Саме така вертикаль є основою функціонування державного механізму загалом.

Проте варто акцентувати на тому, що якщо, окрім зайняття відповідної посади, особа також здійснює певну діяльність, то за наявності інших обов’язкових ознак складу злочину дії особи зазвичай можуть утворювати державну зраду в такій її формі, як надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Таким чином, ті громадяни України, які зайняли одну із посад у незаконних органах влади, правоохоронних або судових органах на окупованих територіях та почали здійснювати функції, визначені посадою, повинні притягуватися до відповідальності за сукупністю кримінальних правопорушень: за державну зраду (оскільки їхня діяльність може становити одну з форм державної зради) та колабораційну діяльність (оскільки вони зайняли певну посаду в незаконних органах влади).

Верховний Суд