_03_03.png)
Про результати та проблеми діяльності Верховного суду протягом 2020 р., про питання функціонування Великої палати ВС та його апарату, про розгляд звернень суддів апеляційних та місцевих судів щодо подання звернень до Конституційного Суду говорили під час Пленуму Верховного Суду, що був проведений 12 лютого 2021 р.
Вітальними словами відкривала засідання Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, яка повідомила про дотримання кворуму, обрання Лічильної комісії і виступала із доповіддю щодо діяльності Верховного Суду у 2020 р. Пані Валентина зазначила, що у минулому році Верховний Суд отримав на розгляд 79 тис. справ,і навіть з урахуванням пандемії, можна стверджувати, що попит на звернення не зменшився. Варто зазначити, що касаційні суди цивільної та господарської юрисдикції відчули зменшення кількості отримання справ на 19.5 %, адміністративної - лишилися на тому ж рівні, а кримінальної - почали отримувати справ на 5% більше. За 3 роки діяльності Верховного Суду з 330 тис. справ 286 тис. вже були розглянуті, тобто рівень розгляду справ залишається стабільним.
«Можна простежити, як змінюється наша практика: ми виходимо на більш високий рівень сприйняття правових принципів. Наприклад, щодо питання визнання переддоговірних відносин. У світі такі відносини визнаються законодавчо та закріплюються обов’язки сумлінно вести перемовини. У нас законом не встановлюються відповідальність за порушення таких відносин, тому , ключова роль щодо їх регулювання належить судам. У своїх рішеннях Суд окреслив недобросовісну поведінку у переддоговірних відносинах, а саме формування умов договору завідомо неприйнятний для контрагента, раптове припинення перемовин, надання переваги іншій стороні договору, незважаючи на попередні домовленості. Обов’язок враховувати інтереси інших осіб, утримуватися від недобросовісних дій, допомогло ВС розглянути спір, у якому орган місцевого самоврядування, ведучи переговори з однією стороною, передав земельну ділянку (предмет договору) іншій особі»,- відмітила Голова ВС.
Також Валентина Данішевська звернула увагу на підвищення якості інформування суддів із правовими позиціями Європейського суду та Верховного Суду, адже було опубліковано 112 поглядів суддів та дайджестів, в яких проаналізовані позиції ВС.
Голова Верховного Суду окремим питанням виділила дослідження рівня довіри до ВС та судової системи: «У грудні 2020 р. був організований круглий стіл, де ми обговорювали показники рівня довіри, які стабільно збільшується, звісно, не такими темпами, як би хотілося, але ми на правильному шляху. У більшості громадян, які не мають особистого досвіду спілкування судами рівень довіри визначається близьким до негативного, але серед тих, хто має особистий досвід звернення до судів – такий рівень довіри показує позитивний результат. Висока якість судочинства, єдність практики та підвищення довіри до правосуддя – це головні цілі на наступний рік»,- підкреслила Валентина Данішевська.
Всеволод Князєв, секретар Великої Палати, інформував учасників Пленуму з показниками діяльності ВП ВС, яка протягом року здійснювала свою роботу у повному складі з оновленням на 30%. «Протягом 2020 р. надійшло 909 процесуальних скарг та звернень. При цьому спостерігається тенденція до зменшення звернень, адже всього за 3 роки надійшло 5984 скарги. За минулий рік була розглянута 1019 скарга, найбільше в адміністративних справах.Значна кількість скарг та звернень стосувалася апеляційної інстанції. Касаційних скарг було на 75% менше, порівняно з попереднім роком. По суті було ухвалено рішень щодо 714 справ, тобто 80% отриманих скарг та звернень закінчилися вирішенням справ по суті»,- зазначив пан Всеволод.
Керівник апарату Верховного Суду Ольга Булка, розповідаючи про результати діяльності апарату, відмітила, що минулого року було проведено конкурси і добори на 130 посад, на зайняття яких була велика конкуренція. При цьому, було звільнено 119 осіб. «Щодо документообігу, то було отримано більше 600 тис. вхідної кореспонденції, а вихідної - більше 700 тис. Якщо говорити про фінансовий аспект, то не було виконано плану на півмільярда грн. по надходженню судового збору, адже майже 69 мільйонів було повернуто за ухвалами суддів. Видатки скорочувалися протягом року два рази: на 110 мільйонів грн. - це були капітальні видатки на реставраційні роботи та понад 3 мільйони,відповідно до розпорядження КМУ»,- відмітила керівник апарату. Також пані Ольга зазначила, що було оновлено 180 автоматизованих робочих місць, системи відеоконференцзв’язку та придбано ативірусне програмне забезпечення.
Крім цього, керівник апарату зазначила, що після проведення 4-х аудитів було виявлено, що деякі структурні підрозділі працюють з перевантаженням, а деякі виконують функції, які їм не притаманні. Тому, на розгляд Пленуму виносилося питання про затвердження структури та штатного розпису апарату ВС в фінансовому управлінні, управлінні комунікаційної діяльності та кадрового забезпечення.
Про діяльність робочої групи з розроблення стратегії діяльності Верховного Суду щодо стандартів структури судового рішення розповідав Дмитро Гудима, суддя ВП ВС. У своїй доповіді він зазначив: «Якість судового рішення залежить від його обґрунтування,яке має відповідати уявленням сторін щодо правосуддя. Для роботи над цим питанням була створена Робоча група . Серед проблем судових рішень можна виділити те, що вони бувають надмірно великими, перевантаженими законодавством, описами фактів , юридичною термінологією, зокрема латиною. Ми не повинні програвати комунікаційні битви, пов’язані з текстом наших рішень. Доступний текст суд рішення - це текст орієнтований на читача». Пан Дмитро повідомив про створення навчального курсу-тренінгу, який розробляли судді протягом 2-х років. Програма тренінгу була апробована на групі помічників касаційних суддів і станом на листопад 2020 р. вони були готові до запуску для суддів, проте, у зв’язку з пандемією їхнє впровадження було відкладене для проведення у цьому році. Далі планується такий навчальний курс запустити для суддів апеляційних та місцевих судів. «Питання структурування тексту судового рішення - це питання психології та сприйняття змісту тексту. Жоден процесуальний кодекс не може відмітити, в якому порядку найкраще викласти текст рішення. У багатьох країнах ідеї неюридичних наук вже застосовуються, наприклад у рішеннях Європейського суду»,- підсумував Дмитро Гудима.
Стосовно питання звернення до Конституційного Суду України із поданням щодо конституційності положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» про посадовий оклад суддів, то Пленумом було вирішено відкласти розгляд цього питання та провести додаткові консультації, щоб краще підготуватися і визначити потребу та обсяг такого звернення.
На порядку денному також стояло питання з подання конституційного звернення щодо положень Закону України «Про теплопостачання». З доповіддю виступав Богдан Львов, заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду, який зазначив, що підставою розгляду цього питання є звернення суддів Господарського суду м. Києва.
У зверненнях йдеться про те, що ч. 3 ст 22 ЗУ «Про теплопостачання» не відповідає Конституції України щодо захисту прав власності та рівності перед законом. Тому у справі, що розглядалася 19 липня 2018 року суд ухвалою залишив без задоволення заяву про заміну боржника. В ухвалі зазначено, що основу норм дії у часі складає принцип pacta sunt servanda, відповідно до якого має виключатися зворотна дія нового законодавства, за винятків випадків, коли щодо цього є пряма вказівка в законі і вона пов’язується із включенням в закон імперативних правил. «Господарський суд м. Києва прийняв рішення у справі без застосування норми ЗУ «Про теплопостачання» , яку пропонуються визнати неконституційною. Аналогічні положення є у двох інших рішеннях цього суду. Проте, у цих справах ця стаття не має застосовуватися як така, що не має зворотної сили у часі, а не як така, що є неконституційною. Тому, підстав для звернення до Конституційного суду з цього питання не вбачається»,- відмітив заступник Голови ВС.
Щодо подання звернення стосовно неконституційності п.12 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» доповідав суддя КГС ВС Віталій Уркевич: «Надійшло звернення суддів Північного апеляційного господарського суду, колегія якого при розгляді справи за позовом фізичної особи до Фонду держмайна визначила положення вищесказаного Закону такими, що суперечать Конституції України. Ст. 12 цього Закону спрямована на боротьбу з недоброчесними покупцями приватизації. У справі фізична особа - позивач стала переможцем аукціону, але згодом їй було відмовлено в укладанні договору, так як раніше з цією особою також були договірні відносини, в яких покупець не дотримався умов договору приватизації. Позивач був обізнаний з положеннями цього закону і з відповідною процедурою. Таким чином, ця стаття жодним чином не порушує законних сподівань на підприємницьку діяльність, прав власності і тому підстав для подання звернення до Конституційного Суду відсутні».
