Недобросовісний позивач несе відповідальність за збитки, завдані забезпеченням позову

Перша палата Касаційного цивільного суду, переглядаючи рішення апеляційного суду,  звернула увагу на те, що Не може бути відмовлено в задоволенні позову щодо відшкодування збитків лише через неможливість їх визначити. У такому разі суд має визначати їх розмір, виходячи з принципу справедливості та сумірності.

У постанові від 19.02.2020 (справа №200/10900/18-ц) КЦС нагадав, що відповідно до ч.1 ст.159 Цивільного процесуального кодексу в разі відмови в задоволенні позову відповідач має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи вживалися.

Право на відшкодування збитків у цій справі ґрунтується на прямій вказівці закону (ч.1 ст.159 ЦПК), а доведення вини трансформується через принцип добросовісності. КЦС наголосив, що в цих правовідносинах діє презумпція завдавача шкоди, яка може бути спростована, і ризик учинення процесуальних дій лежить виключно на учасниках спору.

Підставою цивільно-правової відповідальності особи, яка заявила клопотання про вжиття заходів забезпечення, є сам факт заподіяння підприємству шкоди внаслідок ужиття таких заходів. При цьому суду слід з’ясувати протиправність дій відповідачів, які мають передувати настанню збитків, і шкідливі наслідки протиправної поведінки.