Необхідно розробити законодавчу базу для повноцінного впровадження інституту присяжних в Україні, – член ВРП В.Грищук

Поняття інституту присяжних в Україні, його реалізація, значення та роль в утвердженні і розвитку демократичних засад держави крізь призму світового досвіду стали предметом жвавих дискусій під час спільних комітетських слухань 12 лютого 2020 року на тему «Перспективи розвитку, проблематика формування та функціонування інституту присяжних в Україні».

Основна мета та завдання заходу, організованого та реалізованого спільно із Комітетом з питань правоохоронної діяльності і Комітетом з питань правової політики, – налагодження діалогу Уряду з практиками, міжнародними та національними експертами і представниками громадянського суспільства з метою обговорення урядових законопроектів щодо вдосконалення порядку формування списку присяжних та забезпечення їхньої участі у здійсненні правосуддя та альтернативних до них законопроектів.

Під час слухань відбулася презентація та експертне обговорення проектів законів «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних» № 2709, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя» № 2710, а також альтернативних до них законопроектів № 2709-1 та № 2710-1.

Голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський повідомив, що вже на цій сесії парламент перейде до розгляду зазначених законопроектів у першому читанні.

Голова Комітету з питань правової політики Андрій Костін висловив сподівання, що обом комітетам вдасться вирішити концептуальні питання стосовно того, чи необхідно застосовувати класичну модель інституту присяжних, та зазначив: «Моє глибоке переконання – так. Впевнений, що пряма участь громадян у прийнятті рішень про винуватість або невинуватість особи підвищує не тільки довіру суспільства до системи правосуддя, а й відповідальність кожного громадянина за те, що відбувається в системі правосуддя».

Заступник Міністра юстиції Олександр Банчук представив урядовий законопроект № 2709. За словами доповідача, законодавча ініціатива Уряду полягає у тому, що у класичному суді має бути окремо колегія із присяжних – простих громадян, які вирішують питання без участі професійних суддів, а окремо – судді, які вирішують на підставі їхнього вердикту питання щодо винуватості або невинуватості особи, наявності чи відсутності факту вчинення кримінального правопорушення.

Законопроектом також передбачено, що діяльність суду присяжних не обмежується участю лише у справах про довічне позбавлення волі, та пропонується залучення суду присяжних до участі в інші категоріях проваджень, зокрема щодо вчинення особливо тяжких злочинів, які караються  позбавленням волі до 10 і більше років.

«Існує й інша модель, яка передбачає надання Державній судовій адміністрації Україні права формувати списки або брати участь у формуванні списків присяжних. Необхідно забрати в органів місцевого самоврядування ці повноваження, які залишилися у них ще з радянських часів. У законі не повинна дублюватися або продовжуватися ця радянська традиція», – зазначив Олександр Банчук.

Учасники дискусій зійшлися на думці, що  інститут присяжних здатний значною мірою вплинути на відновлення довіри суспільства до правосуддя, адже зрозумілість процесів, які відбуваються в суді, обізнаність громадськості, підвищення рівня правової свідомості та відповідальності суспільства сприятимуть цьому.

Як відзначив член Вищої ради правосуддя Віктор Грищук, коментуючи результати спільних комітетських слухань, більшість учасників заходу погодилась із тим, що, з урахуванням світового досвіду, наших реалій, наявних ресурсів, викликів та проблем, які вже виникли під час впровадження та реалізації функціонування сучасного інституту присяжних, необхідно виробити відповідні рекомендації, напрацювати законодавчу базу  та повноцінно впроваджувати інститут присяжних в Україні. 

У слуханнях взяли участь представники Вищої ради правосуддя, представники Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Конституційного Суду України, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Державної судової адміністрації України, Офісу Генерального прокурора, правоохоронних органів, міністерств та відомств, судової влади, адвокатури, наукових установ, міжнародних організацій, національних громадських організацій.

За результатами обговорення висловлених учасниками слухань пропозицій будуть розроблені рекомендації з метою надіслання відповідним органам державної влади та їх посадовим особам для обов’язкового розгляду та використання у роботі, а також представникам експертного середовища та громадськості.

Із законопроектами №№ 2709, 2709-1, 2710, 2710-1 можна ознайомитися за посиланням https://cutt.ly/xrLqWRU

Джерело: Вища рада правосуддя