«Правові позиції КАС і Великої Палати Верховного Суду в адміністративних справах щодо проходження суддями публічної служби і практику ВРП необхідно гармонізувати та виробити єдине розуміння правозастосування», – вважає член ВРП Олег Прудивус

1 листопада 2019 року у Київському регіональному центрі Національної Академії правових наук України відбувся круглий стіл на тему «Використання практики Європейського суду з прав людини в адміністративному судочинстві».

Участь у заході взяли Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, доктор юридичних наук Михайло Смокович, член Вищої ради правосуддя, кандидат юридичних наук Олег Прудивус, доктор юридичних наук, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко, кандидат юридичних наук, суддя Конституційного Суду України у відставці Наталя Шаптала, кандидат юридичних наук, суддя Конституційного Суду України (2011–2016), голова Всеукраїнської асоціації адміністративних судів Олександр Пасенюк, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, професор кафедри міжнародного права Київського інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, співголова Комісії з питань правової реформи при Президентові України Михайло Буроменський, кандидат юридичних наук, суддя Великої Палати Верховного Суду Олександр Прокопенко, доктор юридичних наук, професор, суддя Великої Палати Верховного Суду Олександра Яновська, заступник Міністра юстиції України Іван Ліщина, адвокати, науковці.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович.

Учасники заходу обговорили питання впливу рішень Європейського суду з прав людини на формування правових позицій адміністративних судів; застосування практики ЄСПЛ при тлумаченні загальних положень та принципів адміністративного судочинства; використання практики ЄСПЛ в адміністративному судочинстві у справах з вирішення податкових спорів; вирішення адміністративними судами публічно-правових спорів у справах з публічної служби з урахуванням практики ЄСПЛ тощо.

Член Вищої ради правосуддя Олег Прудивус у своєму виступі нагадав, що коли на початку 90-х років фактично розпочиналась розбудова нової судової системи України, принципово важливим було започаткувати нове правове уявлення про суд, оскільки необхідно було позбутися важкого тягаря радянської системи і втілювати нові принципи. Саме в той час актуальним було питання щодо застосування рішень Європейського суду з прав людини в судовій практиці, оскільки це був маяк, на який треба було орієнтуватись всій судовій системі, бо вона не просто будувалась як нова модель, вона ідеологічно створювалась – формувалась нова ідеологія, нове сприйняття права. Водночас у період, коли формувалась система адміністративних судів України, дуже важливим було бачення Європейським судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та шляхів її втілення у судову практику вітчизняних судів. Адміністративна юстиція створювалась як нові вітчизняні суди з новим правоуявленням, і це, на погляд доповідача, було революцією в системі судоустрою. Саме тому в той період врахування практики Європейського суду з прав людини було не просто важливим, а й вкрай необхідним.

Олег Прудивус зазначив, що на сьогодні вже маємо серйозно розвинену систему адміністративної юстиції. Проте нині постало питання, чи є необхідність застосовувати рішення Європейського суду з прав людини, як ми це робили 10–20 років тому, оскільки непоодинокими є випадки посилань суддів на ці рішення, коли вони не несуть жодного юридично-правового навантаження.

«Сьогодні ми повинні самі формувати бачення саме класичного європейського права і самі формувати свою класичну правову систему, враховуючи, безумовно, класичну правову систему Європи. Ухвалюючи рішення, особливо в адміністративних справах, мусимо виходити з усвідомлення принципів права, – переконаний Олег Прудивус. – Ми повинні розуміти необхідність формування самостійної національної системи права, самостійного національного правоусвідомлення. Практика Європейського суду з прав людини має бути для нас маяком».

Також Олег Прудивус зазначив, що для Вищої ради правосуддя як «квазісудового» органу, який фактично розглядає питання проходження публічної служби суддями, дуже важливе значення мають рішення Європейського суду з прав людини. Водночас правові позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду і Великої Палати Верховного Суду в адміністративних справах щодо проходження суддями публічної служби і практику Вищої ради правосуддя необхідно гармонізувати та виробити єдине розуміння правозастосування.

Управління інформації
та забезпечення комунікаційної діяльності

Джерело: Вища рада правосуддя