Верховна рада схвалила закон про державну мову

Верховна Рада схвалила 25 квітня 2019 року Закон України про забезпечення функціонування української мови як державної (№ 5670-д). 

Законодавчий акт підтримали 278 народних депутатів.

Зазначимо, вчора парламентський комітет з питань культури і духовності фіналізував текст законопроекту про мову.

Законодавчим актом встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

 Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави».

Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом і не може бути предметом регулювання підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування.

Законом визначено статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Цей Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України.

Завданнями цього Закону є:

1) захист державного статусу української мови;

2) утвердження української мови як мови міжетнічного спілкування в Україні;

3) забезпечення функціонування державної мови як інструмента об’єднання українського суспільства, засобу зміцнення державної єдності та територіальної цілісності України, її незалежної державності і національної безпеки;

4) забезпечення застосування української мови як державної на всій території України у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, а також у міжнародному спілкуванні, під час здійснення посадовими та службовими особами представницьких функцій;

5) забезпечення розвитку української мови для зміцнення національної ідентичності, збереження національної культури, традицій, звичаїв, історичної пам’яті та забезпечення її подальшого функціонування як державотворчого чинника української нації;

6) підтримка української мови шляхом сприяння:

а) володінню українською мовою громадянами України;

б) розвитку української жестової мови як основного або одного з основних засобів спілкування жестомовних осіб. Статус, засади та порядок застосування української жестової мови визначаються законом;

в) застосуванню української мови відповідно до вимог українського правопису та інших стандартів державної мови;

г) вживанню замість іншомовних українських слів, словосполучень і термінів у разі, якщо в українській мові існують рівнозначні відповідники, та підвищенню рівня обізнаності громадян про них;

ґ) запобіганню вульгаризації української мови та змішування її з іншими мовами;

д) поширенню знань про українську мову та її роль у розвитку української та європейської культур;

е) популяризації діалектів і говірок української мови та їх збереженню;

є) вивченню української мови в Україні та за кордоном;

7) поширення української мови у світі та сприяння в задоволенні мовних потреб закордонних українців і громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за межами України.

 Закон встановлює, що Кабінет Міністрів України затверджує виконання Державної програми сприяння опануванню державної мови.

Зазначено, що держава організовує курси української мови для дорослих та забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.

Передбачено, що особи, які хочуть набути громадянство України, повинні скласти іспит на рівень володіння державною мовою. Шкала рівнів володіння державною мовою визначає три загальні рівні навичок: початковий рівень А, середній рівень В та рівень вільного володіння мовою С.

Вимоги до іспиту визначає Національна комісія зі стандартів державної мови, яка складатиметься з 9 членів, яких призначатиме та звільнятиме Кабмін. Серед інших повноважень Комісії затвердження стандартів державної мови, зокрема: правопису української мови та змін до нього; української термінології; стандартів транскрибування і транслітерації і порядок перевірки рівня володіння державною мовою.

Військовослужбовці, у тому числі іноземці та особи без громадянства, мають право на набуття громадянства України без іспиту. Однак вони зобов’язані опанувати державну мову упродовж одного року з дня набуття громадянства.

Також запроваджується посада Уповноваженого із захисту державної мови. Він серед іншого розглядатиме скарги фізичних і юридичних осіб на дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій всіх форм власності, інших юридичних і фізичних осіб щодо дотримання вимог законодавства про державну мову, складатиме протоколи та штрафувати.

Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані, зокрема, Президент України, Голова Верховної Ради України, Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, члени Кабінету Міністрів України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад; державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування; голови місцевих державних адміністрацій, їх перші заступники та заступники; службовці Національного банку України; особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом; особи начальницького (середнього і вищого) складу Національної поліції, інших правоохоронних та розвідувальних органів, посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання; особи рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції, інших правоохоронних, розвідувальних органів, інших органів, яким присвоюються спеціальні звання; прокурори; судді, які обрані чи призначені відповідно до Конституції України та здійснюють правосуддя на професійній основі, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради правосуддя; адвокати та нотаріуси.

У судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Водночас державна мова є мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів і мовою освітнього процесу.

Переважна більшість норм закону набуває чинності за два місяці після його опублікування в парламентській газеті «Голос України». 

Нагадаємо, законопроект у першому читанні депутати схвалили 4 жовтня 2018 року. Розгляд у другому читанні розпочався 28 лютого 2019 року. Загалом до проекту Закону було подано понад 2000 правок.

Додамо, 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України визнав неконституційним закон «Про засади державної мовної політики» (так званий Закон Ківалова-Колесніченка». Цей Закон набув чинності в серпні 2012 року. Документ передбачав, що в 13 регіонах України російська мова отримує статус регіональної, що практично прирівнює її до державної.