Про провідну практику щодо дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів розповіли міжнародні експерти

У рамках міжнародної конференції «Дисциплінарна відповідальність суддів та прокурорів в Україні» 19 жовтня 2018 року фахівці Португалії, Сполучених Штатів Америки, Великобританії, Румунії та України ділилися досвідом дисциплінарної практики.

Зокрема, перша сесія заходу була присвячена обговоренню міжнародних та європейських стандартів і провідних практик щодо дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів, спікерами якої виступили: експерти Програми USAID «Нове правосуддя»: суддя апеляційного суду Лісабонського судового округу (Португалія) Хосе Мануель Кардозо, виконавчий директор Комісії з питань суддівської поведінки округу Вашингтон (США) Дж. Рейко Колнер, судовий інспектор, Директор Судового Інспекторату Румунії, судовий інспектор Міхаіл-Драґос Міхаіл; колишній інспектор Вищої ради прокуратури Португалії Жуау Антоніо Рату; баристер, професор Центрально-Європейського університету, міжнародний консультант Ради Європи Джеремі МакБрайд; представник Групи держав проти корупції (GRECO) Ради Європи Роман Шлапак.

Міжнародні рекомендації застосування дисциплінарних проваджень відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, висновків та рекомендацій Консультативної ради європейських суддів, Комітету міністрів Ради Європи, Європейської мережі суддівських рад, Венеціанської комісії, Управління Організації Об’єднаних Націй з питань контролю над наркотиками  і боротьби зі злочинністю, їх вплив та наслідки для суддівської кар’єри, зразки європейської практики навів суддя апеляційного суду Лісабонського судового округу (Португалія) Хосе Мануель Кардозо.

Експерт вказав, що згідно з міжнародними рекомендаціями дисциплінарні стягнення щодо суддів мають бути чітко визначені законодавством, дисциплінарні процедури повинні здійснюватися вищими радами і бути справедливими, забезпечувати дотримання принципу змагальності та не допускати будь-якої можливості втручання у такі процедури інших органів державної влади.

Хосе Мануель Кардозо наголосив на дотриманні процесуальних гарантій для обвинуваченого судді, розумних строків розгляду справ та наявності фільтрів для відсіювання необґрунтованих дисциплінарних скарг (частина шістдесят сім Висновку № 3 КРЄС).

Виконавчий директор Комісії з питань суддівської поведінки штату Вашингтон (США), почесний член Асоціації радників із дисциплінарної відповідальності суддів Дж. Рейко Колнер розповіла про міжнародні стандарти та провідні практики дисциплінарної відповідальності суддів, що застосовуються у США, зокрема у штаті Вашингтон.

Розкриваючи основоположні принципи правосуддя у США, експерт наголосила на забезпеченні підзвітності та необхідності захисту незалежності суддів при здійсненні дисциплінарних процедур.

Як зауважила Дж. Рейко Колнер, наявність послідовного та зрозумілого Кодексу поведінки є основою належного забезпечення дотримання суддівської етики. Необхідні прописані та загальнодоступні процесуальні правила, які  забезпечили б належний розгляд справ, конфіденційність та прозорість в обґрунтованих випадках.

За словами Дж. Рейко Колнер, у штаті Вашингтон (США) процедура подання дисциплінарної скарги на дії судді є дуже простою, а скарга відокремлюється від особи скаржника.

На переконання Дж. Рейко Колнер, дисциплінарний орган має дотримуватися доброчесності, безсторонності та незалежності, яка очікується від суддів, нагляд за поведінкою яких він здійснює.

Важливо, щоб орган, що здійснює контроль за суддівською поведінкою, міг забезпечити суддям належну процедуру дисциплінарного провадження, з метою недопущення необґрунтованих звинувачень судді в неналежній поведінці, які можуть зашкодити репутації судді. «Судді повинні мати можливість ухвалювати складні рішення вільно і без страху», − зазначила експерт.

Директор Судової інспекції Румунії, судовий інспектор Міхаіл-Драґос Міхаіл висвітлив історію створення та організацію роботи Судової інспекції Румунії, що здійснює нагляд за діяльністю і поведінкою суддів, прокурорів та помічників магістратів у Верховному Суді, а також аналіз та контроль діяльності судів і органів прокуратури.

Експерт повідомив, що відповідно до Закону № 92/1992 «Про судоустрій» з 1992 по 2004 роки Судова інспекція Румунії функціонувала як директорат Міністерства юстиції. Дисциплінарні провадження здійснювалися Міністерством юстиції або Генеральним прокурором залежно від особи відповідача. Дисциплінарні справи передавалися їм на розгляд Верховним Судом.

У 2004 році Судова інспекція Румунії була переведена з організаційної структури Міністерства юстиції до структури Вищої ради магістратури. Дисциплінарні провадження здійснювалися дисциплінарними комісіями Вищої ради магістратури, що належали до організаційної структури Судової інспекції.

Починаючи з 2012 року, Судова інспекція Румунії функціонує у структурі Вищої ради магістратури як автономна організація, що є юридичною особою.

Контроль за діяльністю судів у цій країні здійснюється відповідно до робочих планів, що складаються головним інспектором і затверджуються Загальними зборами судових інспекторів.

Здійснення дисциплінарних проваджень передано судовим інспекторам, Міністерству юстиції, Голові Верховного Суду та Генеральному прокурору.

Представник Групи держав проти корупції (GRECO) Ради Європи Роман Шлапак здійснив огляд позицій GRECO щодо дисциплінарних проваджень стосовно України, які були зазначені в Оціночному звіті GRECO за результатами Четвертого раунду оцінювання, який стосується запобігання корупції щодо членів парламенту, суддів та прокурорів, та повідомив, що в частині притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності зауваження GRECO стосуються нечіткості формулювань переліку конкретних дисциплінарних проступків, зокрема «вчинення дій, що порочать звання прокурора», «систематичне грубе порушення правил прокурорської етики». Експерти GRECO наголосили, що подібні формулювання є недостатніми для забезпечення ефективного виконання принципу правової визначеності і попередження можливих зловживань дисциплінарними провадженнями.

Також експерти GRECO висловили зауваження і щодо дисциплінарної відповідальності суддів в Україні. Занепокоєння викликали такі формулювання: «поведінка, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя»,  «дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду».

Відзначено, що перелік дисциплінарних стягнень щодо суддів та прокурорів є доволі обмеженим. Серед потенційних стягнень, які можна було б вказати, − догани різних ступенів, тимчасове зменшення розміру заробітної плати, тимчасове відсторонення від виконання службових повноважень тощо.

Представники GRECO також наголосили на необхідності застосування пропорційних і переконливих санкцій щодо суддів та прокурорів. На думку експертів GRECO, такі жорсткі санкції, як звільнення з посади мають застосовуватися лише у виняткових випадках із відповідним обґрунтуванням.

Крім того, окремі рекомендації фахівців Групи держав проти корупції стосувалися складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Зокрема, на їхню думку, до складу КДКП мають входити прокурори, обрані колегами, а дисциплінарний орган має бути органом самоврядування.

Рекомендації експертів стосувалися і недоліків процесуальних правил.

По-перше, це короткий строк давності притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності − один рік. Така система, на думку експертів, не є ефективною, оскільки не всі порушення можуть бути виявлені так швидко, а також можливі спроби відкладення початку проваджень до спливу строку.

По-друге, експерти радять не відкидати анонімні скарги або скарги, які не відповідають певним формальним критеріям.

Крім того, серед рекомендацій GRECO є створення системи запобігання зловживанням при застосуванні статті 375 Кримінального кодексу України (постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) або її скасування.

Важливою рекомендацією GRECO, як зазначив доповідач, є гарантування безпеки суддів та незалежності судової влади, оскільки без незалежної судової влади немає і не може бути результативної боротьби з корупцією.

    Джерело: Вища рада правосуддя