Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
21 жовтня 2020 року на засіданні Комітету Міністрів Ради Європи затверджено «Європейські судові системи – звіт CEPEJ з оцінки – коло оцінки за 2020 рік» (далі – Звіт). Цьогорічний Звіт, що традиційно готується Робочою групою CEPEJ з оцінки судових систем раз на два роки, базується на даних за 2018 рік. Відомості для Звіту надали 45 держав-членів Ради Європи, а також три держави-спостерігачі в CEPEJ, зокрема Ізраїль, Марокко та Казахстан.
Звіт за 2020 рік вперше складається з трьох частин. Перша – містить статистичні дані, таблиці та графіки, на основі яких експертами CEPEJ здійснено аналіз європейських тенденцій у контексті низки тем (бюджет, фахівці у сфері правосуддя, організація судів, користувачі судових послуг, ІТ, ефективність та якість правосуддя). У цій частині здійснено огляд сучасного стану судових систем та проаналізовано загальні тенденції у сфері правосуддя, що наразі існують у європейських країнах, а також випадки відхилення від них у деяких країнах із відповідними коментарями. З метою кращого реагування на поточні події у Звіті проаналізовано роль електронного правосуддя в умовах протидії поширенню Covid-19.
Друга частина Звіту складається з графічних профілів країн, що взяли участь у цьогорічному оцінюванні. Окрім інформації про людські й фінансові ресурси, у цій частині подано відомості про заробітну плату, кар’єрні процедури, а також процедури просування по службі суддів та прокурорів. Друга частина Звіту також містить дані щодо показників ефективності, розроблені CEPEJ, зокрема коефіцієнти розгляду справ (CR) (наскільки ефективно суди справляються з судовим навантаженням) і час розгляду справ (DT) (кількість днів, необхідна для завершення розгляду справ), що дає змогу проаналізувати ефективність роботи судів усіх трьох інстанцій.
Загалом Звіт є фактично аудитом систем правосуддя європейських країн. Цікаво, що з 2016 до 2018 року 32 країни збільшили свій бюджет, призначений для судів. Найбільше зростання бюджетних асигнувань на суди спостерігалося в Україні (+ 83%, + 105% у національній валюті). Зокрема, зазначається, що Україна у рамках судової реформи інвестувала значною мірою у збільшення заробітної плати суддів та працівників суду, поліпшення умов доступності до правосуддя, технічне оснащення судів та оновлення будівель судів.
Крім того, Україна увійшла до трійки лідерів із комп’ютеризації. Порівняно з 2016 роком у 2018 році показник реалізованого бюджету України в цій сфері становив + 138%. Порівняно з 2014 роком значні інвестиції в комп’ютеризацію здійснили Сербія (+ 551%), Україна (+ 476%), Грузія (+ 187%), Угорщина (+ 153%) та Швеція (+ 111%).
Серед країн, які збільшили інвестиції в навчання та освіту, є Велика Британія – Англія та Уельс (+ 396%), Азербайджан (+ 51%), Італія (+ 48%), Словенія (+ 48%), Україна (+ 37%), Ірландія (+ 22%). Країнами, що мали найбільший приріст реалізованого бюджету, виділеного на виплату заробітних плат у судах, стали Румунія (+ 74%), Україна (+ 45%), Угорщина (+ 31%) та Республіка Молдова (+ 32%).
Реалізований бюджет на безоплатну правову допомогу збільшився у 25 державах-членах Ради Європи, державних суб’єктах і одній державі-спостерігачі. 13 держав-членів Ради Європи та одна держава-спостерігач скоротили таке фінансування. Наймасштабніше збільшення такого фінансування зафіксовано в Україні (+ 135% у євро та + 163% у національній валюті). Збільшення витрат пояснюється зростанням щогодинної оплати праці адвокатів та збільшенням кількості справ, у яких надано правову допомогу.
Водночас експертами CEPEJ звернено увагу на значний відтік суддів із судової системи України – близько 30%. Незважаючи на це, за кількістю та темпами розгляду справ результати роботи судів у 2018 році загалом тримаються середніх показників у Європі, а в деяких випадках навіть є вищими європейської медіани.
Із загальних європейських трендів, констатованих у Звіті, можна виділити такі: у 2018 році 65% бюджетів у сфері юстиції учасниками оцінки в середньому розподілено на суди, 24% – на органи прокуратури та 11% – на безоплатну правову допомогу; менш заможні країни витрачають пропорційно більше на органи прокуратури, тоді як багатші країни більше інвестують у безоплатну правову допомогу; стабільність кількості професійних суддів (у середньому у Європі – 21 суддя, а в Україні – 13 суддів на 100 000 жителів) зі значними контрастами між державами, що може бути пояснено різницею в способах організації їх правових систем, додатково забезпечується шляхом залучення до правосуддя «не професійних» суддів (осіб, що не є суддями за посадою в розумінні українського законодавства) або професійних суддів, які засідають лише зрідка. Цифрові технології стали невід’ємною частиною надання судових послуг.
Суди другої інстанції у країнах Європи видаються найбільш ефективними відповідно до результатів цього дослідження. Система кримінального правосуддя є найефективнішою у всіх трьох інстанціях. Менш ефективними є суди першої інстанції та суди адміністративної спеціалізації.
Реформи, проведені в низці країн, вплинули на ефективність роботи їх систем правосуддя. Водночас у судах та прокуратурах процес фемінізації триває, проте жінки все ще відчувають складнощі в контексті зайняття керівних посад. Держави роблять акцент на забезпеченні гендерного балансу в процедурах відбору та кар’єрного росту суддів, однак професія адвоката залишається переважно чоловічою. Спостерігається збільшення кількості адвокатів із суттєвими відмінностями між державами – у середньому 164 адвокати на 100 000 жителів (в Україні – 108 адвокатів на 100 000 жителів). Більш детально з цими та іншими тенденціями можна ознайомитися у Звіті.
Варто також зазначити, що дані, які не увійшли до Звіту, але були зібрані під час підготовки, містяться в його третій частині – «CEPEJ-STAT». Вона представляє собою динамічну базу даних CEPEJ, у якій зберігаються всі якісні та кількісні відомості з відповідними коментарями, зібраними в межах оцінки європейських судових систем, починаючи з 2010 року. Вона також містить інформацію, що охоплює бюджети судових систем, новітні технології, гендерні питання в роботі судів тощо. Для цьогорічного кола з оцінки CEPEJ розроблено нову інформаційну панель щодо ефективності.
Довідково:
Європейську комісію з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) засновано 18 вересня 2002 року відповідно до Резолюції (2002) 12 Комітету Міністрів Ради Європи. До складу CEPEJ входять 47 держав-членів Ради Європи. Метою роботи CEPEJ є підвищення ефективності роботи органів у сфері правосуддя в контексті впровадження стандартів та рекомендацій РЄ. Організація є ініціатором багатьох досліджень у зазначеній галузі, зокрема порівняльного характеру, готує рекомендації, спрямовані сприяти застосуванню різноманітних документів РЄ з метою поєднання двох ключових принципів правосуддя: справедливості та ефективності.
_03_03.png)
