Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Велика палата Конституційного Суду України 6 жовтня на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглянула справу за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 7 червня 2018 року № 2447–VIII зі змінами (далі – Закон).
Під час судового засідання суддя-доповідач у справі Володимир Мойсик виклав зміст конституційного подання та підстави для відкриття конституційного провадження. Зокрема, суддя-доповідач повідомив, що автори клопотання звернулися до КСУ щодо перевірки на відповідність Конституції України вказаного Закону, який визначає засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності.
За словами Володимира Мойсика, у конституційному поданні заявники відстоюють позицію, що оспорюваний Закон не відповідає низці статей Конституції України. Вони наголошують, що відповідно до положень Закону, які визначають статус ВАКС, його повноваження, вимоги до суддів ВАКС, додаткові гарантії безпеки суддів, Вищий антикорупційний суд не є спеціалізованим судом у розумінні поняття «зовнішня спеціалізація». На їх переконання, він створений для вирішення лише окремих категорій справ, що сприяє відсутності чіткості у визначенні підсудності справ Вищому антикорупційному суду та іншим судам.
За твердженням авторів конституційного подання, вищезазначені положення Закону не базуються на принципах поваги до прав і свобод людини і громадянина та не створюють відповідних юрисдикційних механізмів для забезпечення справедливого правосуддя.
Як зазначив суддя-доповідач, заявники наголошують, що в разі існування потреби внесення законодавчих змін щодо засад організації та діяльності ВАКС, такі зміни мають бути комплексними та потребуватимуть внесення змін одразу до декількох законів України.
Крім того, народні депутати зазначають, що вирішальну роль у доборі кандидатів на посади суддів ВАКС належить Громадській раді міжнародних експертів, що є зовнішнім впливом на формування суддівського корпусу цього суду та посяганням на суверенітет в управлінні державними справами. Також на думку авторів клопотання, кількість суддів ВАКС залежить від меж видатків, передбачених у Державному бюджеті України, та не залежить від реальної необхідності у певній їх кількості.
Відтак суб’єкт права на конституційне подання переконаний, що положення Закону, які визначають статус та повноваження ВАКС, кількість суддів, вимоги до них, а також обмеження для кандидатів на посаду судді цього суду, процедуру проведення конкурсу на заняття посади судді, додаткові гарантії безпеки суддів, моніторинг доброчесності суддів, забезпечення їх житлових умов, наділення владними повноваженнями Громадської ради міжнародних експертів та особливості внесення змін до оспорюваного Закону „не відповідають Конституції України, оскільки враховуючи їх юридичну невизначеність, звужують існуючий об’єм і зміст прав громадян, в тому числі, трудових, які проголошені Конституцією та законами України».
За словами судді-доповідача до державних установ, наукових та навчальних закладів було направлено листи-запити для висловлення позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.
Під час пленарного засідання Суд заслухав пояснення учасників конституційного провадження щодо предмета конституційного контролю, а саме: представників суб’єкта права на конституційне подання, народних депутатів України Василя Німченка, Анатолія Бурміча, постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України Ольги Совгирі та представника Президента України у Конституційному Суді України Федора Веніславського.
Свою позицію також виклали залучені учасники конституційного провадження – Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, Голова Вищого антикорупційного суду Олена Танасевич, Перший заступник Міністра юстиції України Євгеній Горовець, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрій Костін, Голова Ради суддів України Богдан Моніч, адвокат, Голова Комітету з питань верховенства права НААУ Марина Ставнійчук, член правління Громадської організації «Центр політико-правових реформ» Юлія Кириченко, доктор юридичних наук, професор кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шавченка Сергій Прилуцький, а також Голова Комітету Верховної Ради України антикорупційної політики Анастасія Радіна.
На судовому засіданні розглянуто низку клопотань щодо залучення учасників конституційного провадження та відкладення розгляду справи. За наслідками їх розгляду Суд задовільнив клопотання щодо залучення учасника конституційного провадження та відмовив у відкладенні розгляду справи.
Суд завершив розгляд справи у відкритій частині пленарного засідання перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Головував на пленарному засіданні Голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Конституційного Суду України за посиланням:http://ccu.gov.ua/kategoriya/2020
_03_03.png)
