Аналіз причин скасування та зміни судових рішень Кременчуцького районного суду Полтавської області по адміністративних справах станом на 31.12.2021 року

Аналіз причин скасування та зміни судових рішень

Кременчуцького  районного суду Полтавської області по адміністративних справах

станом на 31.12.2021 року

На виконання п. 3.6 плану роботи Кременчуцького районного суду Полтавської області на 2021 рік, затвердженого наказом голови суду № 37/ОД від 23.12.2020 року, мною діловодом Оленою Кощеєвою було проаналізовано практику скасування та зміни судових рішень в адміністративних справах станом на 31.12.2021 року.

Аналізуючи роботу Кременчуцького районного суду Полтавської області встановлено, що на станом на 31.12.2021 року в провадженні суду перебувало 37 адміністративних справ (заяв), з яких розглянуто 40 справи (заяв) (51 % від загальної кількості справ що перебували на розгляді), 19 адміністративних справ (заяв)  (49 % від загальної кількості справ які перебували у провадженні суду) – перебувають у залишку.

Протягом аналізованого періоду до суду апеляційної інстанції оскаржено 4  рішення (ухвал) суду першої інстанції в адміністративних справах.

Станом на 31.12.2021 рік до суду повернута одна справа яка розглянута у  2020 році та скасована, а саме :

адміністративна справа № 536/1633/19 за адміністративним позовом К., до поліцейського роти №1 Батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції А., Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Справа перебувала в провадженні судді Колотієвського О.О.                                     Рішенням від 27 квітня 2020 року адміністративний позов К., до поліцейського роти №1 Батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції А., Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задоволено.    

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2020 року, апеляційну скаргу БПП у м.Кременчуці Управління поліції в Полтавській області ДПП – повернуто скаржнику.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року касаційну скаргу БПП в м.Кременчуці Управління поліції в Полтавській області ДПП на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі № 536/1633/19 – задоволено. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року в цій справі скасовано, в справу направлено для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2021 року, апеляційну скаргу БПП у м.Кременчуці Управління поліції в Полтавській області ДПП – задоволено. Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 квітня 2020 року скасовано, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог К.

Колегія суддів апеляційної інстанції, вважає, що Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення відповідно до положень   ст. 317 КАС України   скасуванню, з наступних підстав. Як убачається із дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису (файл 2019_1110_221803_1), час 22:18:47 - вмикається зелений миготливий сигнал світлофору, позивач, в свою чергу, рухається в крайній лівій смузі руху та перебуває на достатній відстані від регульованого пішохідного переходу, жовтий заборонений сигнал світлофору вмикається о 22:18:50, позивач перетинає та виїжджає на пішохідний перехід в 22:18:52 саме на заборонений жовтий сигнал світлофора, який через 1 секунду перемкнувся на заборонений червоний сигнал (22:18:53). Крім того установлено, що за транспортним засобом під керуванням позивача в у його смузі руху в попутному напрямку інші транспортні засоби не рухались. Отже, учасниками справи не заперечується та обставина, та підтверджується відомостями, зафіксованими на відеозаписі, що в місті вчинення адміністративного правопорушення світлофор працює в режимі миготливого зеленого сигналу світлофора, який завчасно попереджає водія про зміну сигналу світлофора, який забороняє рух   жовтий та червоний.                                                                                    

Таким чином, колегія суддів зауважує, що миготіння зеленого сигналу продовжує час попередження водіїв про наступне вмикання жовтого та червоного сигналу. За змістом п.п. «ґ» п. 8.7.3   ПДР   України вбачається, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися у місцях, визначених п. 8.10 цих Правил. Разом з тим, колегія суддів відзначає, що позивач здійснював проїзд на жовтий сигнал світлофора, не зупинив свій транспортний засіб у місці, визначеному п. 8.10   ПДР Колегія суддів вважає, що позивач мав можливість зупинити свій транспортний засіб з дотриманням   ПДР  України у місці, визначеному п. 8.10   ПДР   України. Втім, здійснював проїзд перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.п. «ґ» п. 8.7.3   ПДР  України. Доказів зворотного судам першої та апеляційної інстанції позивачем не надано.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 8.10   ПДР  України у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м. до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів. Крім наведеного, колегія суддів зазначає, що за   правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.02.2018 року по справі 536/583/17, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в   КУпАП.

Також колегія суддів зауважує про помилковість посилання позивача на постанову Верховного Суду від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17, оскільки у даній справі, оскаржувана постанова від 10.11.2019 року серії ЕАК № 1731888, містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено, наданий відповідачем як доказ, відеозапис. Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що поліцейським доведено правомірність дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. У той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Оскільки наведені вище обставини залишені судом першої інстанції поза увагою, та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів, задовольняючи вимоги апеляційної скарги відповідача, скасовує судове рішення та приймає нове про відмову у задоволенні позовних вимог.  При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 квітня 2020 по справі № 536/1633/19 з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог Климентьєва А.С.

  Метою узагальнення є з'ясування причин, що призводять до неоднакового розуміння та застосування суддями Кременчуцького районного суду норм процесуального права, а також сприяння однаковому застосуванню процесуальних норм права під час вирішення питань щодо наявності підстав для відкриття провадження в адміністративних справах, на стадіях підготовчого провадження та судового розгляду справ.

Аналіз проведено на підставі: копії ухвал (рішень) колегій суддів судової палати в адміністративних справах другого апеляційного адміністративного суду Полтавської  області ( наряд № 02-03 « Копії рішень Харківського апеляційного адміністративного суду стосовно перегляду судових рішень постановлених судом у адміністративних справах) та копій ухвал колегій суддів судової палати Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  (наряд № 02-04 «Копії рішень Великої палати Верховного суду Касаційного цивільного, кримінального, адміністративного судів у складі Верховного суду стосовно перегляду судових рішень постановлених судом у адміністративних справах) кожного із суддів, працюючих протягом у 2021 році.

Суддя Клименко С.М. – 2 рішення (ухвали) суду першої інстанції в адміністративних справах ,1 рішення залишено без змін, 1 рішення  перебуває на розгляді.

Суддя Колотієвський О.О. – 3 рішення (ухвали) суду першої інстанції в адміністративних справах, 1 справа повернулася і змінена частково, 1 залишена без змін,1 1 рішення скасоване.

Суддя Даніліна Ж.О . – не оскаржувалися рішення (ухвали) суду першої інстанції в адміністративних справах.

Станом на 01.10.2021 рік до суду повернута одна справа яка розглянута у  2021 році та змінена частково, а саме :

адміністративна справа №536/1327/20 за адміністративним позовом Б. до інспектора взводу №2 роти №4 БПП у м. Кременчук З. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення . Справа перебувала в провадженні судді Колотієвського О.О.

Рішенням від 11 березня 2020 року  адміністративний позов Б. до інспектора взводу №2 роти №4 БПП у м. Кременчук З. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задоволено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 року, апеляційну скаргу Інспектора взводу №2 роти №4 БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області ДПП – лейтенанта поліції  З. задовольнити частково.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11.03.2021 по справі № 536/1327/20 змінити в частині мотивів задоволення позову.

В іншій частині  рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11.03.2021 по справі № 536/1327/20 залишити без змін.

Таким чином, колегія суддів зазначає про відсутність належних та достатніх підстав для накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вказує на те, що матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та зазначає про те, що відповідачем не надано жодних доказів порушення позивачем вимог п.п.14.6 «г» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та вимог п. 2.1 «г» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови серії ДПО18 № 968265 від 24.09.2020 діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно Б. – закриттю.

Неправильним   застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

адміністративна справа № 536/821/21 за адміністративним позовом Т. до Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Полтавської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Справа перебувала у провадження судді Колотієвського О.О.

Рішенням  від 16 серпня 2021 року адміністративний позов Т. до Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в  Полтавській області ДПП сержанта поліції С., Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП України -  про скасування постанови серії ДП 18 № 694189  від 08.05.2021 року – відмовити.

Постановою Другого апеляційного суду від 27 вересня 2021 року, апеляційну скаргу -  задовольнити.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16.08.2021 по справі № 536/821/21 скасувати.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про необхідність її скасування.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права п.п.1, 4, ч.1 ст.317 КАС України.

Аналізуючи вищевикладене можна зробити висновок, що суддями Кременчуцького районного суду здебільшого правильно застосовуються норми матеріального і процесуального права та з метою виявлення та усунення помилок суддями систематично вивчається та узагальнюється судова практика по відповідним категоріям справ. Таким чином, забезпечення ефективного, справедливого та якісного правосуддя залишається пріоритетним завданням для судів .

Діловод                                                                                                                                                                                   Олена  КОЩЕЄВА