Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
АНАЛІЗ ПРИЧИН СКАСУВАННЯ ТА ЗМІНИ СУДОВИХ РІШЕНЬ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПО ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ СТАНОМ НА 01.04.2022 РОКУ
Відповідно п. 3.6 плану роботи Кременчуцького районного суду Полтавської області за 2022 рік, затвердженого наказом голови суду № 59/ОД від 16.12.2021 мною, судовим розпорядником Валерією Похилою було проведено аналіз причин скасування та зміни судових рішень Кременчуцького районного суду Полтавської області по цивільних справах станом на 01.04.2022 року.
Аналіз проведено на підставі: копії ухвал (рішень) колегій суддів судової палати з розгляду цивільних справ (наряд № 02-03 « Копії рішень Полтавського апеляційного суду стосовно перегляду судових рішень постановлених судом у цивільних справах) та копій постанов колегій суддів судової палати Касаційного цивільного суду (наряд № 02-04 «Копії рішень Великої палати Верховного суду Касаційного цивільного, кримінального, адміністративного судів у складі Верховного суду стосовно перегляду судових рішень постановлених судом у цивільних справах) кожного із суддів, працюючих впродовж 2022 року.
Аналізом роботи Кременчуцького районного суду встановлено, що у 2022 році в порядку цивільного судочинства за захистом своїх законних прав, свобод та інтересів звернулось 515 громадян.
Слід звернути увагу на те, що в порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість цивільних справ позовного провадження зменшилась та склала 335 справ . Кількість справ окремого провадження зменшилася на 11 справ – та становить 20 справ, кількість справ наказного провадження зменшилася на 23 справи та становить 23 справ, кількість заяв про забезпечення доказів, позову до подання позовної заяви зменшилася на 1 заяву та становить 2 заяви, кількість заяв про перегляд заочного рішення збільшилося на 2 заяви та становить – 8 заяв, кількість заяв про перегляд рішень, ухвал суду чи судових наказів у зв’язку із нововиявленими або виключними обставинами не змінилась та становить 1 справу, кількість скарг на дії або бездіяльність виконавчої служби збільшилася на 7 та становить 11 справ, кількість клопотання, подання, заяви, у порядку виконання судових рішень та рішень інших органів збільшилася на 5 справ – та становить 39 справ, клопотання про визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню не змінилась та становить 0 справ, доручення судів України /іноземних судів не змінилась та становить 1 справу.
Згідно статистичних даних впродовж зазначеного періоду до Полтавського апеляційного суду направлено 17 цивільних справ, з них: 8 справ повернулось з Полтавського апеляційного суду, та 9 цивільних справ перебувають на розгляді в Полтавському апеляційному суді.
Якість розгляду цивільних справ станом на 01.04.2022 року по суддям становить:
суддя К. – по 5 цивільним справам , з яких:
суддя К. – 3 цивільні справи направлені у 2022 році і перебувають на розгляді у Полтавському апеляційному суді;
суддя Д. – 9 цивільних справ, з яких:
Як правило, рішення суду відповідають вимогам ст. 263 ЦПК України, тобто є вмотивованими і ясно викладеними. Поряд з цим мають місце факти постановлення рішень, які не відповідають вимогам про їх законність і обґрунтованість.
Причинами скасування рішень Кременчуцького районного суду Полтавської області протягом вказаного періоду були:
Вважаю за необхідне розглянути випадки скасування рішень суду з метою недопущення подібних порушень в подальшій роботі суду.
Найчастіше причинами скасування (зміни) рішень (ухвал, постанов) у справах є порушення судом норм процесуального права (рішення суду основане на висновках, які не відповідають обставинам справи або не досліджено обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, не повно з’ясовано обставини справи, без належної оцінки доказів).
Порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення, тільки тоді коли це порушення привело до неправильного вирішення справи. Істотними порушеннями при ухваленні рішення суду є відсутність вказівки у рішенні про те, на яких доказах ґрунтуються висновки суду, відсутність мотивів прийняття рішення, відсутність висновку про задоволення однієї частини позову і про відмову в другій його частині.
З урахуванням викладеного, вважаю за необхідне звернути увагу суддів на дотримання норм матеріального та цивільно-процесуального права, на недоліки, які мали місце при розгляді суддями справ та шляхи їх усунення.
Непоодинокі випадки скасування (зміни) рішень (ухвал) є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи – це означає, що суд не дослідив усіх передбачених нормою матеріального права юридичних (доказових) фактів, наявність чи відсутність яких впливає на остаточний результат справи, або дослідив факти, не передбачені такою нормою.
Станом на 01.04.2022 року повернуто 1 цивільну справу, яка була направлена в 2021 році по якій рішення скасовано Полтавським апеляційним судом, а саме:
Заочним рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення оскаржив позивач, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення суд норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, ухваливши нове, яким задовольнити позов. Вважає, що між сторонами виникли договірні правовідносини, зміст яких врегульовано та узгоджено в Умовах та Тарифах, з якими відповідач ознайомився, що підтвердив підписанням Анкети-Заяви до Договору надання банківських послуг.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з підстав, передбачених п.3, 4 ст.1 ст.376 ЦПК України.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що надані банком Умови обслуговування рахунків фізичної особи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена для укладеного кредитного договору.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судо недійсним.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається із заяви-анкети до договору про надання банківських послуг, А. ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, що складають договір про надання банківських послуг.
Також позичальник підтвердив і засвідчив, що вся інформація та/або документи, надані ним у банку, у тому числі через мобільний додаток, є повною і достовірною у всіх відношеннях.
Просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги ( у тому числі його електронний підпис) обов’язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті у банку.
Засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом, яка буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором.
Також визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Підтвердив, що усі наступні правочини ( у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного/удосконаленого електронного підпису.
Таким чином колегія суддів вважає, що вказаний кредитний договір, який укладений в електронній формі, відповідає вимогам Закону і волевиявленню сторін.
Так, електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правоочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Частиною п’ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенапралення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Важливо розуміти, якому конкретному випадку потрібно створювати еклектронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Як вбачається із матеріалів справи між сторонами укладено кредитний договір в електронному вигляді у відповідності з проектом «Мonobank» шляхом підписання А. анкети-заяви та надання клієнтом банку своїх анкетних та паспортних даних для їх завантаження у мобільний додаток.
Таким чином позичальник підтвердив, що ознайомився та отримав примірники документів у мобільному додатку, в якому відбувається попередня ідентифікація клієнта за допомогою завантаження паспортних та інших особистих даних клієнта. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна карткаю
Заповнення анкети-заяви позичальник підтвердив ознайомлення та прийняття відповідних умов надання кредиту.
Без ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, що складають договір про надання банківських послуг, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов обслуговування розрахунків фізичної особи (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) Тарифи банку та індивідуальні умови кредитування, з якими відповідач ознайомився шляхом накладення цифрового електронного підпису.
Таким чином, сторони належним чином погодили умови використання кредитної картки, визначений розмір відсотків та штрафних санкцій.
Підписавши анкету-заяву, яка разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та пвспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, відповідач А. підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов’язався виконувати його умови, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду висловленим при розгляді справ справі №754/17518/15 ц, постанови об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, постанові Верховного Суду у справі №404/502/18, у справі №732/670/19 постанова від 9 вересня 2020 року, в тому числі і щодо укладення кредитного договору в електронному вигляді у відповідності з проектом «monobank».
Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 01 грудня 2017 року між банком та А. був укладений договір про надання банківських послуг в електронній формі, умови якого позивачем були виконані. У свою чергу відповідачем допущено порушення умов договору щодо своєчасного погашення платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої відповідачем не було спростовано.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Отже, на підставі вищевикладеного, заочне рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2021 року скасовано, а натомість ухвалено нове рішення, згідно якого позов А. до А. про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» задоволено.
Станом на 01.04.2022 року повернуто 1 цивільну справу, яка була направлена в 2021 році по якій рішення по якій змінено Полтавським апеляційним судом, а саме:
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2021 року позов А. до П. про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з П. на користь А. суму заборгованості за кредитним договором б/н від 13 серпня 2019 року – 11 781,18 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Рішення оскаржило А. в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати в частині відмови у задовленні вимог про стягнення заборгованості по відсоткам та прийняти нове рішення, яким заадовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що боржником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором було підписано Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якій зазначені усі умови кредитування, строки, процентна ставка, що дає підстави для стягнення з П. заборгованості по відсоткам.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту, яка на час розгляду справи не повернута відповідачем, в іншій частині позовні вимоги вважав необгрунтованими, оскільки позичальник при укладенні кредитного договору у вигляді анкети-заяви не підписав жодного документу, кий обумовлював би порядок та умови сплати таких платежів як стягнення заборгованості за процентами.
Колегія суддів не змогла повністю погодитися із вказаним висновком.
Електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. При вирішенні даного питання колегія суддів керувалася ст.11,ч.5 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ч.1 ст.1054 , ст.652 , ст.638, ст.205, ст.207 ЦК України і було встановлено наступне.
13 серпня 2019 року між А. та П. було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 44,4 % річних.
Відповідачем була заповнена Анкета-заява про приєднання др Умов та Правил надання банківських полуг та підписаний Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».
Так, П. підписала простим електронним підписом Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», шляхом підтвердження дзвінком 13 серпня 2019 року о 10 год 21хв з номера телефону +38, що ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, яким визначено процентну ставку у розмірі 44,4 % річних (а.с.7-8).
Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою електронного підпису, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача фактично отриманих коштів – непогашеного тіла кредиту. Однак не звернув уваги на те, що між Банком та боржником було укладено електронний договір, яким досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину, зокрема щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами.
З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог А. та ухвалення нового рішення в цій частині про стягнення з П. на користь А. заборгованості за відсотками у розмірі 4 329,24 грн. Вказаний висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №284/157/20-ц.
В іншій частині рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2021 року залишити без змін.
Змінити рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2021 року в частині розподілу судових витрат та стягнути з П. на користь А. судовий збір у розмірі 4015 грн.
Судовий розпорядник Валерія ПОХИЛА
_03_03.png)
